Знайдіть складне речення з різними видами зв'язку і прокоментуйте його будову.
Текст:
Головне культове диво Туреччини — стамбульський храм Святої Софії, побудований 533 року імператором Юстиніаном. Будували з розрахунком, із вигадкою, витонченістю. Вапно виготовляли на ячмінній воді, а в цемент додавали олію. Для верхньої дошки престолу було винайдено новий матеріал, щоб краса храму вражала з першого погляду: у розтоплене золото кидали онікси, топази, перли, аметисти, сапфіри, рубіни. Усі доходи імперії за п’ять років не покрили витрат на спорудження цієї святині... християн. Саме так. Понад тисячу років Софійський собор у Константинополі був найбільшим храмом християнського світу. 1453 року султан Мехмед II в’їхав до собору на білому коні та повелів перетворити його на мечеть (За В. Супруненком).

Чернівці – місто перлина Буковини, котре завжди милувало око та манило до себе. Величні пам’ятки архітектури, розкішні храми, старовинні площі, затишні вулички, привітні перехожі назавжди закарбовуються в пам’яті після того як Ви окунетися в атмосферу нашого міста. «Маленький Париж» – так називають Чернівці мандрівники, для буковинців – це місто, в якому варто жити. Береги Прута міцно тримають на собі домівки чернівчан, оповиті їхніми мріями та прагненнями. У 2008 році святкувалося 600-річчя міста, такий собі солідний ювілей. Відповідно перша письмова згадка про Чернівці в історичних документах датується 1408 роком.
Стара бруківка пам’ятає кожного, хто крокував нею. Прогулюючись містом Ви відчуєте велич віків, самобутню історію, збережену саме тут. У Чернівцях поєднані славне минуле та бурхливе сьогодення! Здіймаючи очі догори, здається, що навіть небо тут особливе. Архітектурні ансамблі не залишать байдужими навіть досвідчених митців, котрі на своєму життєвому полі повідали вже достатньо. Кожний крок відкриває щось нове. Це неможливо описати словами. Відвідати Чернівці – це як потрапити у казку, в якій оживають дитячі мрії. Незабутні дні будуть проведені в цьому прекрасному куточку Буковини!

   Текст-міркування на тему "Бджілка - домашній лікар" пропоную скласти так:
   Бджілки-робітниці працюють щодня. Результати їх праці використовують в медицині. Але чому бджілку називають домашнім лікарем? Бджілки виробляють мед. А він, як відомо, є досить корисним та цілющим. Якщо я хворію, то мама дає мені молоко з медом. Це допомагає мені менше кашляти.
   Також корисними є прополіс та бджолина отрута. Моя бабуся завжди розтирає собі ніжки маззю з бджолиною отрутою. Вона є зігрівальною та дуже корисною. Я вважаю, що саме завдяки  цьому бджілку називають домашнім лікарем.