ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ ВЕСНИ На полі осідає сніг, а під ним дзвінко дзюркотить вода. Проте ще можна ходити по снігу, бо вночі він твердіє від гостренького морозцю. Але ось удень війнув вітер, хмари закрили сонце, і по- сипалася з неба шорстка крупа. Через півгодини – зно- ву тепле сонце. А потім задріботить косий дощ з мокрим снігом. Так змінюється погода разів десять на день. Оце і є він – березень місяць. Перший примхливий* місяць весни. Двадцять першого березня день дорівнює ночі. День триває дванадцять годин, і ніч – дванадцять. Це – весняне рівнодення. Після цього день починає збільшуватись. Аж доки не настане літнє рівнодення. У березні все починає оживати. Уже на багатьох дере- вах бруньки блищать, мов вичищені. Вони потроху набу- хають. Ось-ось зацвітуть ліщина, береза, вільха. А потім з’явиться листячко – ніжне, пухнасте, липке... У березні вперше можна почути жайворонка. Він зали- вається нестримною радісною піснею на такій височині, що його не видно зовсім. Жайворонок вітає всіх з весною! Десятки птахів ллють свої пісні з високого неба. Потім опускаються на сухий горбик, але й там не можуть відра- зу замовкнути. Які чудові співаки! Повертаєшся додому з поля, ніби побувавши на концерті славних майстрів співу. А шпаки прилітають разом з жайворонками. Вони не- гайно займають свої квартири і ну славити піснею весну! Чорні, ворухливі, непосидючі! Вони співають голосами багатьох пташок і працюють з піснею. Уже тягнуть у свої хатки тоненькі прутики, волосіння, пір’ячко. Незабаром самичка покладе перше яйце... На заливних лугах, на калюжах і озерцях, залитих водою поверх криги, відпочивають зграї заклопотаних ди- ких качок. Спиняються на перепочинок тисячі північних гусей. Десь у височині курличуть перші ключі журавлів.На луках, на сухих горбиках, у першій половині березня з’являються чубаті чайки. Вони по-весняному кигичуть, перелітаючи з одного сухого горбка на другий, і парами грають у повітрі, у чистому, блискучому весняному уборі. Прийшла весна, прийшла красна!
На полі осідає сніг, а під ним дзвінко дзюркотить вода.
Проте ще можна ходити по снігу, бо вночі він твердіє від
гостренького морозцю.
Але ось удень війнув вітер, хмари закрили сонце, і по-
сипалася з неба шорстка крупа. Через півгодини – зно-
ву тепле сонце. А потім задріботить косий дощ з мокрим
снігом. Так змінюється погода разів десять на день. Оце
і є він – березень місяць. Перший примхливий* місяць
весни.
Двадцять першого березня день дорівнює ночі. День
триває дванадцять годин, і ніч – дванадцять. Це – весняне
рівнодення. Після цього день починає збільшуватись. Аж
доки не настане літнє рівнодення.
У березні все починає оживати. Уже на багатьох дере-
вах бруньки блищать, мов вичищені. Вони потроху набу-
хають. Ось-ось зацвітуть ліщина, береза, вільха. А потім
з’явиться листячко – ніжне, пухнасте, липке...
У березні вперше можна почути жайворонка. Він зали-
вається нестримною радісною піснею на такій височині,
що його не видно зовсім. Жайворонок вітає всіх з весною!
Десятки птахів ллють свої пісні з високого неба. Потім
опускаються на сухий горбик, але й там не можуть відра-
зу замовкнути. Які чудові співаки! Повертаєшся додому з
поля, ніби побувавши на концерті славних майстрів співу.
А шпаки прилітають разом з жайворонками. Вони не-
гайно займають свої квартири і ну славити піснею весну!
Чорні, ворухливі, непосидючі! Вони співають голосами
багатьох пташок і працюють з піснею. Уже тягнуть у свої
хатки тоненькі прутики, волосіння, пір’ячко. Незабаром
самичка покладе перше яйце...
На заливних лугах, на калюжах і озерцях, залитих
водою поверх криги, відпочивають зграї заклопотаних ди-
ких качок. Спиняються на перепочинок тисячі північних
гусей. Десь у височині курличуть перші ключі журавлів.На луках, на сухих горбиках, у першій половині березня
з’являються чубаті чайки. Вони по-весняному кигичуть,
перелітаючи з одного сухого горбка на другий, і парами
грають у повітрі, у чистому, блискучому весняному уборі.
Прийшла весна, прийшла красна!