ЗНАЙДІТЬ ТУТ ПРИСЛІВНИКИ І НАПИШІТЬ ІХ РОЗРЯД Якось увечерi, коли сонце так красиво заходило, з - за кущiв з'явилися зграя чудових великих птахiв.
Каченя нiколи не бачило таких прекрасних створiнь.
Снiжисто - бiлi, з довгими гнучкими шиями - то були лебедi.
Вони дивно закричали, махнули розкiшними бiлими крилами i полетiли у вирiй, за безкраї моря
Сучасна українська мова є багатовіковим надбанням українського народу. Вона створена зусиллями багатьох поколінь. "В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання... І поки живе мова - житиме Й народ, як національність..." (І. Огієнко).
Становлення народу тісно пов'язане з формуванням його мови. Усі сторони суспільного життя, процеси пізнавальної і творчої діяльності людини, кожний моменти свідомості супроводжуються мовою.
Мова - найважливіший засіб спілкування між людьми. Вона безпосередньо пов'язана з мисленням. Не може бути мислення без мови і мови без мислення. Мова і мислення мають глибоко суспільний характер - не лише за своєю природою, а й за своєю функцією в суспільстві. За до мислення люди пізнають світ, об'єктивні закони природи й суспільства. Пізнавальна діяльність людини, її мислення можливі лише на базі мовного матеріалу, слів і речень. Кожний момент діяльності обумовлюється думкою і її носієм - мовою. Тільки завдяки мові все здобуте попередніми поколіннями не гине марно, а служить фундаментом для подальшого розвитку людства.
Літературна мова - це мова державних, громадських, політичних установ, організацій, навчальних закладів, науки, художньої літератури, ділового спілкування, театру, кіно, преси, телебачення.
В Україні державною є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя; сприяє розвитку української нації, її традицій і культури. І це гарантує Конституція України.
Така важлива роль мови в суспільному житті нашої держави зобов'язує добре знати правила й закономірності її розвитку. Щоб оволодіти нормами сучасної літературної мови, треба грунтовно вивчати її лексичний склад, фонетичну систему, граматичну будову і стилістичні властивості. Досконале знання мови є важливим показником розумового розвитку людини та її культурного рівня.
В умовах національного відродження українська мова набула особливої ваги. Вона стала вирішальним чинником самобутності талановитого, віками гнобленого українського народу, виразником інтелектуального і духовного життя
Сказала царiвна, що за того замiж пiде, хто здобуде для неї найцiннiше. Вирушили царевичi найцiннiше шукати.
Через рiк зiйшлися. Старший купив далекогляд, що видно з нього через три держави. Середульший здобув плащ, що понесе, куди здумаєш. Молодший роздобув лiки, що й мертвого оживити здатнi.
Глянув старший у далекогляд i побачив похорон. Скочили брати на плащ, полетiли. А то царiвну ховають. Молодший вийняв лiки, приклав померлiй до губiв, вона й ожила.
Має царiвна вийти за старшого, тому що вiн перший побачив її похорон. Отже, бути їй дружиною старшого брата. Справедливо стати дружиною середульшого, бо на його плащi дiсталися до померлої. Отже, вiдмовити йому не можна. Не можна вiдмовити й молодшому через те, що вiн її лiками оживив.
Зрозумiли брати її вагання та кажуть: "Хай не розум, а серце вирiшує!"
Вибрала царiвна наймолодшого брата. А старший та середульший були за них радi. (За нар. казкою, 157 сл.)