Знайдіть у тексті омоніми, доведіть, що це омонімія, а не багатозначність одного слова.
1. Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дріб¬ну мжу (Тют.).
2. Сіяло сонце, в небесах Ані хмариночки, та тихо, та любо, як у раї (Шевч.).
3. Я окинув очима його постать: плечі широкі, стан тонкий (Н.-Лев.).
4. Гадали ми, що тайно в стан ворожий Проникнув ти, щоб мстити за отця, за Новгород великий (Коч.).
5. Марія Семенівна відчула й зрозуміла душевний стан гостя (Ле).
6. Худий, маленький коник з голосним іменем Буян ледве тягнув старенькі ґрин-джолята з лозовим кошем, вимощеним житньою соломою (Кравч.).
7. Здавалось, що насувала чорна хмара, коли тата¬ри ішли цілим кошем (Панч.).
8. Моє серце забилося, як од вітру листок (Мас.).
9. Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити за строчками (Н.-Лев.).
10. У мовчазнім нат¬хненні ліс Мішає фарби на палітрі (Мур.).
11. Я йду поти¬хеньку, як звичайно, бо хоч нічого й не чуєш, а все ж осторо¬га не мішає (Хотк.).
12. Хоч би малесеньку хатинку він [Т. Шевченко] мріяв мати над Дніпром (Рил.).
Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо "вихована людина", ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. А це означає бути уважними до інших, тактовними, скромними.
Бути ввічливою, вихованою, витриманою людиною не так-то легко. Тут потрібні і самодисципліна, і готовність іноді поступитися власними вигодами, звичками і, найголовніше, почуття поваги до інших людей, до колективу, відповідальність за свої вчинки перед суспільством.
Мова — найважливіший засіб спілкування. Без мови не зможе існувати народ, не розвиватиметься його культура. Одним із найчарівніших скарбів, які були створені людиною, є саме мова. Вона має велике значення в житті кожного з нас .
Знання рідної мови — перша ознака освіченої людини. Як приємно спілкуватися з людиною, яка правильно висловлює свої думки, користуючись усіма багатими відтінками рідної мови. Добре тому жити, хто вміє гарно говорити, — стверджує народна мудрість. І, навпаки, співчуття викликає людина, яка не удосконалює своє мовлення.