Знайдіть займенники

Хіба ж не можна жити на Україні, бажати їй добра і не мати любові до своєї рідної мови, до батьківського слова?

2) Ніхто у світі не цурається тієї мови, на якій йому співали колискову.

3) Наша мова справедливо вважається однією з найкращих мов світу.

  Іринка і Катруся -подруги. Вони дружать дуже давно, ще з дитсадочку. Дівчата разом  гуляють, граються, роблять уроки і, навіть, ходять на гортук малювання - теж разом. Загалом Іринка і Катруся роблять все разом, й думають, також разом. Про це свідчить вчорашня робота на праці - вони обоє зробили фігури-полунички, того самого кольору і форми. 
   Але одного разу до дівчат в клас прийшла нова дівчинка - Наталка. Катруся була більш дружелюбна і гостинна, тому вона одразу ж і подружилася з Наталею. Наталя була не з багатої сім'ї - жили у малесенькому будинку, у неї, навіть, своєї кімнати не було, батько працював будівальником, а мама - касиркою у сусідньому супермаркеті, ну і грошей заробляли не дуже багато, але їм хватало на життя. Катя за до себе в гості, допомагала з уроками, а також адаптуватись і справити у новій школі гарне враження про себе, і одного разу і запросила Наталку погуляти, саме це розізлило Іринку. Й Іринка перестала дружити з Катрусею, і просто помічати, що вона існує та знайшла собі нову подругу - Ларису. Катя хотіла дружити з обома, але одного разу вона пійшла до Іри, а вона - не відповіла її, зганьбила і сказала щоб ніколи до неї більше не приходила. Вона зразу заплакала і побігла, а навстріч Наталка, яка побігла і почала заспокоювати її. Іринці стало ніяково і її стала мучити совість та вона побішла всллідом за Катею.
   Іринка визнала свою провину, попросила вибачення. Дівчата стали найкращими подругами.

Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.

Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям.

Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.

Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі…

Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч.

Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.

Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя.