ЗНАЙТИ 1 НЕПОВНЕ РЕЧЕННЯ. На Гуцульщині кожна полонина, плай, потічок, печера, звір мають свою назву, а з нею — історію, легенду. Отож і скелю над Чорним Черемошом віддалік гірського села Криворівні величають Писаний Камінь. Чудова тут місцина! Можна годинами милуватися горами і особливо в час, коли полонини вкриваються червоно-білими полотнами. То зацвітають маки і ромен. А ще слухати невтомну мелодію Чорного Черемошу. Цей чарівний куточок був улюбленим місцем відпочинку Івана Франка. Він частенько приходив сюди з дітьми і сам. Тоді клав на коліна зошит і щось писав. Або, підперши рукою підборіддя, довго дивився у мрійну далину. Цей камінь і залишився свідком народження багатьох дум поета. На цій скелі, як і всі, хто побував тут, залишив свій автограф Великий Каменяр. Саме напис Івана Франка був безмежно дорогий селянам Криворівні.
Объяснение:
Всім відомо, що люди віражають свої думки за до слів, які комбінуються за певними правилами, тобто мови. Логічно, що чим складніші думки, тим багатшими повинні бути засоби їх вираження. Тобто тільки багата мова до людині виразити найтонкіші відтінки смислу. І навпаки, якщо люди не мають уяви про якесь поняття, то у їхній мові не існує слова, щоб його назвати.
Іноді слова не існує, бо поняття, яке позначає це слово, не існує або не є важливим для якогось народу. Наприклад, у народів, що живуть далеко на Півночі, за Полярним Колом, є десятки слів та виразів для описання коліру снігу, напряму та швидкості вітру, тощо. Воно й не дивно: від здатності передбачити погоду сторіччами залежило життя цих народів. А ось у більшості народів Африки взагалі немає слова, щоб позначити сніг. Є й племена, у мові яких тільки три числівника: "один", "два" та "багато"...
Тому мову можно вважати дзеркалом самосвідомості народу. Чім багатша мова лексичними одиницями, тим краще носій цієї мови може виразити свої думки. Але для цього треба знати свою рідну мову у тонкощах. Тому рідну мову треба старанно вивчати