Я хочу розповісти про один вчинок людини, яій вразив мене до глубини душі. Двоє дітей віком вісім років, брат та сестра стояли на автобусній остановці, біля самої дороги і чекали автобуса, щоб їхати у школу. Тим часом хлопець віком двадцять чотири роки збираючись на роботу вітав свою матір з днем народженням. Він пішов на ту ж саму остановку, де стояли ці діти не багато часу, і він побачив водія, якій втратив керування. Машина на всій скорості їхала на дітей. Цей хлопець не родумуючи відштовхнув хлопчика та закрив собою дівчинку. Машина збила його на смерть. Так ций хлопець ціноюсвого життя врятував незнайомих йому дітей від загибелі.
Людина дуже любить природу і практично не може без неї жити. У цьому немає нічого дивного, якщо не забувати про те, що сама людина є невід’ємною частиною природи. Відповідно, лише перебуваючи на природі, вона може в повній мірі з нею з’єднатися, обмінятися з нею енергією і відчути приплив сил. У кожної людини є місце, яке вона вважає своїм улюбленим куточком природи. Звичайно, винятком з цього правила я не є. У мене точно так само є певне природне місце, де я відчуваю себе найкраще, і де, на мою думку, природа проявляється найкращим чином.
Особисто для мене улюбленим куточком природи є невеликий сад поруч із моїм будинком. Я встиг полюбити цей садок ще будучи зовсім дитиною.
(ЕСЛИ СЛИШКОМ МНОГО МОЖЕШ ЧУТЬ СОКРАТИТЬ ПАРУ ПРЕДЛОДЕНИЙ УБРАТЬ)
Особисто для мене улюбленим куточком природи є невеликий сад поруч із моїм будинком. Я встиг полюбити цей садок ще будучи зовсім дитиною.
(ЕСЛИ СЛИШКОМ МНОГО МОЖЕШ ЧУТЬ СОКРАТИТЬ ПАРУ ПРЕДЛОДЕНИЙ УБРАТЬ)