знайти групу слів .у яких можливе чергування голосних а)писар.віл.воля.сік б)лазати.носити.замітати.слово в)ворона.тонкий.вихователь.вітер г)чотири.чіпляти.доба.вдома
1. В русском языке есть разные по слышимости звуки: гласные звуки являются более звучными по сравнению с согласными звуками. Именно гласные звуки образуют слоги, являются слогообразующими. Слог — это один звук или несколько звуков, произносимых одним выдыхательным толчком воздуха: во-да, на-у-ка. В слове столько слогов, сколько гласных звуков. Согласные звуки являются неслоговыми. При произношении слова согласные звуки «тянутся» к гласным, образуя вместе с гласными слог. 2. Слог может состоять из одного звука (и тогда это обязательно гласный) или нескольких звуков (в этом случае в слоге, кроме гласного, есть согласный или группа согласных): ободок — о-бо-док; страна — стра-на; ночник — но-чник; миниатюра — ми-ни-а-тю-ра. Если слог состоит из двух и более звуков, то начинается он обязательно с согласного.
Його охопив сумнів: «Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне у невідоме?» І він зупинився серед шляху, подивився навкруги. Хоча дорога стелилася рівна й широка, він не міг іти далі: неспокій і невдоволення собою переповнили його. А обіч дороги громадилися вершини, які здавалися стрімкими й неприступними. Їх оточували непрохідні хащі, яруги, стрімчаки й бескиди… І все ж він зійшов з дороги й крізь нетрі та чагарі заторував власну стежину до вершини. І вже ніщо не могло зупинити сміливця. Він здіймався все вгору і вгору. «Божевільний!» — жахалися одні. «Відчайдушний!» — захоплено вигукували інші. «Щасливий!» — зітхали ті, які через свою кволість, не могли піти за першопрохідцем. А були й такі, що заздрили й зневажали сміливця. Але він здіймався на вершину, де не ступала ще нога людська. І то було його покликання й безсмертя. Як важливо в житті знайти себе, доки не пізно, доки ще молодий! А йому йшов тридцять другий. За спиною в ньогоі вчителювання, участь у боях, робота в газеті художником, карикатуристом. Читачі в кожному номері шукали дотепні малюнки, під якими стояв підпис «Сашко». Друзі приходили до нього в майстерню, щоб подивитися, як під пензлем народжується пейзаж чи людський тип. І називали його талановитим. А його не задовольняли ні карикатури, ні акварелі, ні олійні праці. Він почувався невдоволеним, бо відчував у собі силу творця нового мистецтва, що тільки-но утверджувалося. І однієї ночі він рішуче виходить зі своєї майстерні, щоб ніколи до неї не повернутися. Залишає назавжди мольберт, фарби, картини, поспішає на вокзал, сідає в поїзд, що везе його в Одесу. А вранці він уже стоїть перед директором кінофабрики й промовляє три слова: — Хочу стати режисером!
1. В русском языке есть разные по слышимости звуки: гласные звуки являются более звучными по сравнению с согласными звуками.
Именно гласные звуки образуют слоги, являются слогообразующими. Слог — это один звук или несколько звуков, произносимых одним выдыхательным толчком воздуха: во-да, на-у-ка.
В слове столько слогов, сколько гласных звуков.
Согласные звуки являются неслоговыми. При произношении слова согласные звуки «тянутся» к гласным, образуя вместе с гласными слог.
2. Слог может состоять из одного звука (и тогда это обязательно гласный) или нескольких звуков (в этом случае в слоге, кроме гласного, есть согласный или группа согласных): ободок — о-бо-док; страна — стра-на; ночник — но-чник; миниатюра — ми-ни-а-тю-ра. Если слог состоит из двух и более звуков, то начинается он обязательно с согласного.
Його охопив сумнів: «Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне у невідоме?» І він зупинився серед шляху, подивився навкруги. Хоча дорога стелилася рівна й широка, він не міг іти далі: неспокій і невдоволення собою переповнили його. А обіч дороги громадилися вершини, які здавалися стрімкими й неприступними.
Їх оточували непрохідні хащі, яруги, стрімчаки й бескиди…
І все ж він зійшов з дороги й крізь нетрі та чагарі заторував власну стежину до вершини. І вже ніщо не могло зупинити сміливця. Він здіймався все вгору і вгору. «Божевільний!» — жахалися одні. «Відчайдушний!» — захоплено вигукували інші. «Щасливий!» — зітхали ті, які через свою кволість, не могли піти за першопрохідцем.
А були й такі, що заздрили й зневажали сміливця.
Але він здіймався на вершину, де не ступала ще нога людська. І то було його покликання й безсмертя. Як важливо в житті знайти себе, доки не пізно, доки ще молодий!
А йому йшов тридцять другий. За спиною в ньогоі вчителювання, участь у боях, робота в газеті художником, карикатуристом. Читачі в кожному номері шукали дотепні малюнки, під якими стояв підпис «Сашко». Друзі приходили до нього в майстерню, щоб подивитися, як під пензлем народжується пейзаж чи людський тип. І називали його талановитим.
А його не задовольняли ні карикатури, ні акварелі, ні олійні праці. Він почувався невдоволеним, бо відчував у собі силу творця нового мистецтва, що тільки-но утверджувалося. І однієї ночі він рішуче виходить зі своєї майстерні, щоб ніколи до неї не повернутися. Залишає назавжди мольберт, фарби, картини, поспішає на вокзал, сідає в поїзд, що везе його в Одесу. А вранці він уже стоїть перед директором кінофабрики й промовляє три слова:
— Хочу стати режисером!