що потрібно людині для щастя і хто чи що робить нас щасливими? відповідь на це питання – неоднозначна. комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку. особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. а буває – настає зненацька. наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. також відчуття щастя мені дарує весна. коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками. все навколо прокидається, оживає і стає так добре та тепло на душі. для мене дуже важливо аби мої рідні були здорові. щодня бачити посмішку на їх обличчі – справжня радість, без якої я не можу жити. як же зробити людину щасливою? напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому. я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. також, не менш важливим, мати заняття до душі, яке б приносило задоволення. отже, хоч щастя для кожного різне, та викликає воно в нас абсолютно однакові відчуття. тому, вірте в своє щастя і воно обовязково до вас прийде.
Кожен з нас має берегти природу. Це добра матуся, що смачно годує, забезпечує різноманітними корисними ресурсами, одягає і зігріває. А ми, натомість, тільки руйнуємо її красу: вирубуємо ліси, висушуємо озера, забруднюємо повітря, вбиваємо тварин, саджаємо їх у клітки, і все перетворюємо на не живе каміння... Великі підприємці думають лише про ті гроші, які вони зароблять сьогодні, якщо збудують шкідливий, але прибутковий завод, та чи задумуються вони, що на відновлення природи у майбутньому вони покладуть в десятки разів більше грошей.
Ми повинні зрозуміти, що хоч багатсва природи здаються безмежно великими, та прийде час і навколо залишуться лише зрубані пеньки, купи сміття, брудні водойми і чорні хмари з зеленим дощем. Чи про таке майбутне ми мріяли для себе і для своїх дітей? Думаю, що ні. Тому потрібно вчасно зреагувати на сигнали, що відусіль лунають тихим шелестом листя, зойком птахів і суровим гуркотом грому. Якщо ми вчасно припинемо цю розруху і безладдя між людиною і природою, то ще зможемо на схилі віків побачити в прозорій воді прудких рибок, на блакитному небі білі хмаринки, а біля кожного дому квітучий садⒶ.
що потрібно людині для щастя і хто чи що робить нас щасливими? відповідь на це питання – неоднозначна. комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку. особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. а буває – настає зненацька. наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. також відчуття щастя мені дарує весна. коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками. все навколо прокидається, оживає і стає так добре та тепло на душі. для мене дуже важливо аби мої рідні були здорові. щодня бачити посмішку на їх обличчі – справжня радість, без якої я не можу жити. як же зробити людину щасливою? напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому. я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. також, не менш важливим, мати заняття до душі, яке б приносило задоволення. отже, хоч щастя для кожного різне, та викликає воно в нас абсолютно однакові відчуття. тому, вірте в своє щастя і воно обовязково до вас прийде.
Кожен з нас має берегти природу. Це добра матуся, що смачно годує, забезпечує різноманітними корисними ресурсами, одягає і зігріває. А ми, натомість, тільки руйнуємо її красу: вирубуємо ліси, висушуємо озера, забруднюємо повітря, вбиваємо тварин, саджаємо їх у клітки, і все перетворюємо на не живе каміння... Великі підприємці думають лише про ті гроші, які вони зароблять сьогодні, якщо збудують шкідливий, але прибутковий завод, та чи задумуються вони, що на відновлення природи у майбутньому вони покладуть в десятки разів більше грошей.
Ми повинні зрозуміти, що хоч багатсва природи здаються безмежно великими, та прийде час і навколо залишуться лише зрубані пеньки, купи сміття, брудні водойми і чорні хмари з зеленим дощем. Чи про таке майбутне ми мріяли для себе і для своїх дітей? Думаю, що ні. Тому потрібно вчасно зреагувати на сигнали, що відусіль лунають тихим шелестом листя, зойком птахів і суровим гуркотом грому. Якщо ми вчасно припинемо цю розруху і безладдя між людиною і природою, то ще зможемо на схилі віків побачити в прозорій воді прудких рибок, на блакитному небі білі хмаринки, а біля кожного дому квітучий садⒶ.