У рядку "вітерець(заснув, прокинувся, вибіг, побіг)" дієслова вжиті у переносному значенні. Природньому явищу - вітерцю- приписуються дії, які притаманні поведінці живих істот. Приклад вживання:
- грайливий вітерець побіг верхів*ям молодих берізок
- літній вітерець, награвшись досхочу у зеленім листі, заснув серед медових трав
Очеретина зашепотіла - дієслово вжито у переносному значенні(очеретина не має рота, аби шепотіти)
Метелик спав, прокинувся, полетів - дієслова тут вжиті у прямому значенні
Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.
У рядку "вітерець(заснув, прокинувся, вибіг, побіг)" дієслова вжиті у переносному значенні. Природньому явищу - вітерцю- приписуються дії, які притаманні поведінці живих істот. Приклад вживання:
- грайливий вітерець побіг верхів*ям молодих берізок
- літній вітерець, награвшись досхочу у зеленім листі, заснув серед медових трав
Очеретина зашепотіла - дієслово вжито у переносному значенні(очеретина не має рота, аби шепотіти)
Метелик спав, прокинувся, полетів - дієслова тут вжиті у прямому значенні
Объяснение:
Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. Мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства.
Тож бережімо красу й чистоту рідної мови. Нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.