Знайти відокремлені члени речення, підкреслити та вказати правило, за яким відбувається відокремлення.

1. І знову снаряди, виблискуючи мідними пружками, влітали з дужих рук у димчасті чорно-сизі отвори. 2. Сьогодні він тричі під кулями і обстрілом мінометів, не згинаючись (часу нема), ладнав покалічену телефонну лінію, а йдучи вчетверте, ронив «дурну» розігріту кров із носа. 3. Сп’янілі від пороху, поту, втоми, артилеристи на руках затягують у ліс гармати і падають біля лафеті, поклавши під голови кулак чи противогаз. 4. І раптом сама земля, чорна і страшна, підіймає першу залізну потвору на диби і відкидає в бік. 5. Прихилившись до дерева, примруживши вузькі очі з автоматом на грудях стоїть боєць. 6. Машина, петляючи гарячими, задимленими вулицями, вилетіла на помережене надвечірніми тінями шосе. 7. Мовчки, припавши до його руки, дивився на батька Андрій, нерухомо, задумано. 8. Як довго, до одуріння, тягнеться день. 9. У вогкій землі знаходили притулок люди, сповнені лихими передчуттями, невгамовним болем. 10. Найменша дочка його, Соломія, студентка сільськогосподарського інституту підвівши голову пильно оглядала обсипану плодами яблуню.

Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієсло­во осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, зда­ватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на б і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спо­кійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.

Модерована комунікація – це комунікація, де є одна або більше груп учасників (сторін комунікації) зі своїми провідними (модератори), причому всередині групи або між групами потрібно налагодити комунікацію по заданій темі. Беруть участь команди в  яких комунікації є сторонами розвитку. (майданчиками, групами). Організація комунікації всередині однієї команди (сторони) є сесією. Комунікація між двома командами або сторонами комунікації при посередництві своїх провідних для кожної команди є мостом.
Комунікативні стратегії розрізняються за тієї мети, яку вони переслідують. Ми можемо виділити наступні типові цілі комунікації: конвенциональная (згода, укладення договору в ситуації конфлікту або підтримання договору (конвенції); конфліктна (виявлення розбіжностей і акцентуація на розбіжностях учасників комунікації з тим, щоб створити конфлікт або підтримку, розпалювання існуючого конфлікту); маніпуляційна (захоплення смислового простору комунікації з тим, щоб нав'язати учаснику комунікації свою комунікативну стратегію і відповідно своє бачення реальності (С. Дацюк).
1.