Зобразити речення схематично
1. Люблю Бога - Він сприймає мене такою , якою я є.
2. І знов вертаю, де мене ждуть труди і скорбна чаша, щоб з вами жить для вас, бездольні люди, і знов я ваша.
3. Задивляється промінь у Вашу глибінь
І дивується промінь осінній:
Звідкіля це взялося очей голубінь?
Звідкіля цей посріблений іній?
4. Косили жертви дні пожежні -
Їм панахиди править ліс...-
Та піднімались незалежні,
Їх біль, їх міць, огненний кріс,

Щоб слались спомини безмежні
Про тих, що вчора і колись,
Про тих, що нині незалежні
Пішли, упали її підвелись

Найголовніше у стосунках між дітьми та їх батьками, звичайно, взаєморозуміння. Чому саме?
У відносинах не рідко будвають моменти, коли чи дитина, чи хтось з батьків дуже засмучений, чи чимось невдоволений, злий або невдоволений. Саме через непорозуміння можуть виникнути конфлікти, що в більшості з випадків призводять до сварок. Сварки - це не тільки духовне напруження, це і велика школа нашій нервовій системі.
Якщо ж у сім'ї е взаєморозуміння, то таких конфліктів і не потрібно буде уникати! Чому? Бо для них не буде жодного приводу.
Ось тому я вважаю, що співперживання, співчуття і гарні відносини між батьками і дітьми є основою гарної родини.

З першого дня життя людини – поруч мати. Вона доглядає, годує і допомагає пізнавати світ своїй дитині. Вона навчає цінувати це життя таким, яким воно є, бачити радощі і прикрощі, прагнути завжди до чогось кращого.

Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та до Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і до вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.

Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде б до

Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...

Рідна мати моя, ти ночей не доспала, 

Ти водила мене у поля край села, 

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, 

І рушник вишиваний на щастя дала. 

Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.

Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став таким, яким ти є.