У нашому суспільстві люди не можуть жити без спілкування, але є ще один фактор, який не помітний в повсякденному житті – це мова жестів. Ніби звичне явище, але ми часто не звертаємо уваги на те, що в різних країнах світу можуть бути свої жести і вони, також, можуть нести зовсім інше значення.
Привітальні жести:
Будь-яка зустріч починається з вітання або ж з жесту. Зазвичай ми просто кажемо “Привіт”, “Доброго дня”, серед чоловіків популярне рукостискання. Але не у всіх країнах традиції привітань одинакові, тому це слід пам’ятати, коли Ви плануєте свою подорож.
Наведемо декілька прикладів:
У Мексиці при зустрічі, Вас можуть схопити за великий палець руки.
У мусульманських країнах є традиція серед мужчин охоплювати один одного за талію.
У Франції можливі поцілунки в щічку, навіть якщо Ви не знайомі.
У сніжній Лапландії при зустрічі труться носиками.
У країнах Азії вітаються прикладанням долоні.
Жест великим пальцем (вниз, догори):
Ще в Стародавньому Римі великим пальцем вирішували результати гладіаторських боїв, тому і в наш час великий палець догори – це схвалення, а донизу – незадоволення.
Для нас цей жест звичний, але не у всіх країнах він виконує ту ж функцію:
У Німеччині можуть сприйняти великий палець догори, як цифру “1”, тут таку жестикуляцію використовують при рахунку.
У Греції, це жест небажання продовжувати розмову.
В Уругваї та Ірані такий жест може здатись образливим, оскільки вказує на вчинення дії сексуального характеру.
У США “пальцем догори” часто ловлять попутні машини, як і в нас.
Жест вказівним пальцем:
Саме цей палець виконує різні функції, адже ним можна на щось вказати, можна піднести до губ, щоб змусити когось мовчати. Щоб зосередитись на чомусь, варто лише підняти палець догори. Також є не менш цікавий жест – це прокручування пальця біля скроні, в нас він означає, що Ви не надто впевнені в розумових здібностях іншої людини, а от в різних країнах світу, він може мати вже зовсім зворотнє значення.
Наведемо декілька прикладів:
У Голандії про Вас подумають, що Ви обдарована людина і тим самим вказуєте на свій розум.
В Італії цей жест виділяє найбільш ексцентричних людей.
В Аргентині таким жестом можуть покликати Вас до телефону.
В Перу – це ознака зайнятості розумовою діяльністю.
«Дуля» або зігнутий кулак:
Цей жест має багато назв та значень в різних країнах світу, тому може сприйматись по-різному:
В країнах Азії, таких як: Японія, Китай, Корея, а також в Туреччині та Центральній Америці, такий жест сприймають, як пропозицію сексуального характеру.
В Індії – це загрозливий жест.
В Україні – це знак незадоволення.
Жест долонею (знак “стоп”):
В Україні – це жест, який зобов’язує зупинитись.
В Греції таким жестом можна з легкістю образити свого співрозмовника.
Жести “Так” і “Ні”:
Перебуваючи в цих країнах можна не аби-як заплутатись і навіть потрапити в незрозумілі ситуації, тому коли будете планувати Вашу подорож, уточнюйте менталітет тої чи іншої країни. Усім зрозуміло, що кивок головою означає «так», а рух нею в сторони – «ні».
Однак є країни, які і тут виділяються:
В Болгарії, щоб сказати “так”, потрібно робити рух головою в сторони, а щоб відповісти “ні” – робити кивок вперед.
В Греції проводять носом дуги, при цьому голова йде в бік, а потім трохи вгору – це означає “так”, а от підкидання голови з прицмокуванням – “ні”.
Потрапивши в ці країни можна по-справжньому заплутатися, і навіть потрапити в безглузді ситуації. Тому перед поїздкою уточнюйте особливості ментальності і традиції.
1. Що розповідають сучасники про домашній побут українських селян
Німець Йоган Генріх Блазіус, автор книжки «Подорож Україною» (1844), яку написав після відвідин Російської імперії, зазначав, що українські села є незвичайно великі і розлогі, «хати стоять по можливості вільно і не дуже правильно, кожна хата має свій садок з численними яблунями, грушками, сливками та черешнями... Великий контраст для порівняння з тульськими (московськими) селами, у яких всі хати села стоять в один ряд на одному боці вулиці під одним дахом і де село ділиться взагалі тільки в два ряди. Хат під двома схилами даху годі знайти... Відколи ми залишили Північну Росію, ми ніде не бачили так чистенько утримуваних хат, як у козаків. Стіни з дерев’яних брусів у всіх українських мешканнях обліплені знадвору і всередині глиною і чисто побілені. На тих білих глиняних стінах не терплять жодного найменшого сліду бруду... У крою та шиття свого одягу українці значно більше зближаються із західними слов’янами, ніж з великоросами... Великорос багато уваги приділяє тому, щоб бути пишно та коштовно одягненим - але зовсім не переймається прогріхами проти чистоти; українець в кожнім разі держиться чисто, а одяг його, зате, скромний та невибагливий».
У нашому суспільстві люди не можуть жити без спілкування, але є ще один фактор, який не помітний в повсякденному житті – це мова жестів. Ніби звичне явище, але ми часто не звертаємо уваги на те, що в різних країнах світу можуть бути свої жести і вони, також, можуть нести зовсім інше значення.
Привітальні жести:
Будь-яка зустріч починається з вітання або ж з жесту. Зазвичай ми просто кажемо “Привіт”, “Доброго дня”, серед чоловіків популярне рукостискання. Але не у всіх країнах традиції привітань одинакові, тому це слід пам’ятати, коли Ви плануєте свою подорож.
Наведемо декілька прикладів:
У Мексиці при зустрічі, Вас можуть схопити за великий палець руки.
У мусульманських країнах є традиція серед мужчин охоплювати один одного за талію.
У Франції можливі поцілунки в щічку, навіть якщо Ви не знайомі.
У сніжній Лапландії при зустрічі труться носиками.
У країнах Азії вітаються прикладанням долоні.
Жест великим пальцем (вниз, догори):
Ще в Стародавньому Римі великим пальцем вирішували результати гладіаторських боїв, тому і в наш час великий палець догори – це схвалення, а донизу – незадоволення.
Для нас цей жест звичний, але не у всіх країнах він виконує ту ж функцію:
У Німеччині можуть сприйняти великий палець догори, як цифру “1”, тут таку жестикуляцію використовують при рахунку.
У Греції, це жест небажання продовжувати розмову.
В Уругваї та Ірані такий жест може здатись образливим, оскільки вказує на вчинення дії сексуального характеру.
У США “пальцем догори” часто ловлять попутні машини, як і в нас.
Жест вказівним пальцем:
Саме цей палець виконує різні функції, адже ним можна на щось вказати, можна піднести до губ, щоб змусити когось мовчати. Щоб зосередитись на чомусь, варто лише підняти палець догори. Також є не менш цікавий жест – це прокручування пальця біля скроні, в нас він означає, що Ви не надто впевнені в розумових здібностях іншої людини, а от в різних країнах світу, він може мати вже зовсім зворотнє значення.
Наведемо декілька прикладів:
У Голандії про Вас подумають, що Ви обдарована людина і тим самим вказуєте на свій розум.
В Італії цей жест виділяє найбільш ексцентричних людей.
В Аргентині таким жестом можуть покликати Вас до телефону.
В Перу – це ознака зайнятості розумовою діяльністю.
«Дуля» або зігнутий кулак:
Цей жест має багато назв та значень в різних країнах світу, тому може сприйматись по-різному:
В країнах Азії, таких як: Японія, Китай, Корея, а також в Туреччині та Центральній Америці, такий жест сприймають, як пропозицію сексуального характеру.
В Індії – це загрозливий жест.
В Україні – це знак незадоволення.
Жест долонею (знак “стоп”):
В Україні – це жест, який зобов’язує зупинитись.
В Греції таким жестом можна з легкістю образити свого співрозмовника.
Жести “Так” і “Ні”:
Перебуваючи в цих країнах можна не аби-як заплутатись і навіть потрапити в незрозумілі ситуації, тому коли будете планувати Вашу подорож, уточнюйте менталітет тої чи іншої країни. Усім зрозуміло, що кивок головою означає «так», а рух нею в сторони – «ні».
Однак є країни, які і тут виділяються:
В Болгарії, щоб сказати “так”, потрібно робити рух головою в сторони, а щоб відповісти “ні” – робити кивок вперед.
В Греції проводять носом дуги, при цьому голова йде в бік, а потім трохи вгору – це означає “так”, а от підкидання голови з прицмокуванням – “ні”.
Потрапивши в ці країни можна по-справжньому заплутатися, і навіть потрапити в безглузді ситуації. Тому перед поїздкою уточнюйте особливості ментальності і традиції.
Объяснение:
1. Що розповідають сучасники про домашній побут українських селян
Німець Йоган Генріх Блазіус, автор книжки «Подорож Україною» (1844), яку написав після відвідин Російської імперії, зазначав, що українські села є незвичайно великі і розлогі, «хати стоять по можливості вільно і не дуже правильно, кожна хата має свій садок з численними яблунями, грушками, сливками та черешнями... Великий контраст для порівняння з тульськими (московськими) селами, у яких всі хати села стоять в один ряд на одному боці вулиці під одним дахом і де село ділиться взагалі тільки в два ряди. Хат під двома схилами даху годі знайти... Відколи ми залишили Північну Росію, ми ніде не бачили так чистенько утримуваних хат, як у козаків. Стіни з дерев’яних брусів у всіх українських мешканнях обліплені знадвору і всередині глиною і чисто побілені. На тих білих глиняних стінах не терплять жодного найменшого сліду бруду... У крою та шиття свого одягу українці значно більше зближаються із західними слов’янами, ніж з великоросами... Великорос багато уваги приділяє тому, щоб бути пишно та коштовно одягненим - але зовсім не переймається прогріхами проти чистоти; українець в кожнім разі держиться чисто, а одяг його, зате, скромний та невибагливий».