Зробіть повний синтаксичний розбір речення сонце і повітря лоскочуть шоки а зелень ялинкових гілок виглядає з - під снігу так свіжо що здаеться наче надворі стоїть весна одягнена у білі шати .

Після теплого дощику з-за хмаринок швидко визирнуло сонечко, і почало старанно розмальовувати веселку. Подумавши, воно почало з червоної фарби, що асоціювалось у нього з безкраїм полем червоних маків. Сонечко віднайшло початок галявинки, гарно прикрашеної бусинками крапельок, і почало своою роботу. Воно поспішало, тому що знало: на землі всі, мружачись, дивляться на небо і чекають дива. Палітра фарб у сонечка, на цей раз, видалась надзвичайно яскравою, і вже через декілька хвилин, маленькі дітки почали допитливо придивлятись до небесної казки і розповідати дорослим про свою мрію, знайти початок веселкиⒶ. 

На краю яруги стоїть стара осика. Сучки на ній обламані, кора облізла, а в товстому стовбурі видніється дупло. Від дупла до кореневища тягнеться вузька щілина.
По осиці, дзвінко посвистуючи, бігає голубувато-сіра з білими грудьми пташка. Це повзик. У нього гострий і міцний дзьоб, а над очима проходить чорна смужка,— так, ніби він хмуро насупив брови. Що ж це повзик тут робить? Поживу шукає? Ні! Лісовий штукатур будує собі житло.
Ось він камінцем припав до струмка, а згодом повернувся від нього до дупла з  грудочкою глини у  дзьобику. Утоптав, вмазав глину в щілину й  полетів знову до струмочка. І  так кілька днів. Повзик ніби штукатурить старе дерево.   Минає тиждень. Щілину майстерно замазано. Довго й  старанно трудився повзик. Зате ж і хатка в нього вийшла добротна.