Як у нашому селі в крицю вдарять ковалі, як у небі голубому закурличуть журавлі, так і знай: не за горами із пахучими вітрами, з солов'їними піснями йде весна по всій землі (Б. Олійник).
1.Катерино,серце моє! Лишенько з тобою! Де ти в світі подінешся З малим сиротою? 2.Не хочу я панувати, Не піду я,мамо! Рушниками, що придбала, Спусти мене в яму. 3.Плавай,плавай,лебедонько, По синьому морю, Рости,рости,тополенько, Все вгору та вгору! 4.Сини мої,гайдамаки! Світ широкий,воля,- Ідіть, сини, погуляйте, Пошукайте долі. 5.Ой Дніпре мій,Дніпре,широкий та дужий! Багато ти,батьку,у море носив козацької крові;ще понесеш, друже! 6.Вибачайте, люде добрі, Що казацьку славу Так навмання розказую, без книжної справи. 7.Світе тихий, краю милий, Моя Україно! За що тебе сплюндровано, За що,мамо, гинеш? 8.Чигрине,Чигрине, Мій друже єдиний, Проспав єси степи, ліси і всю Україну. 9.Ой тумане,тумане, - Мій латаний талане! Чому мене не сховаєш Отут серед лану? 10.І вам слава,сині гори, Кригою окуті. І вам, лицарі великі, Богом не забуті.
Одного ранку хлопчик , який відпочивав в селі у бабусі , вирушив на риболовлю щоб налови їжі на вечерю. Йому вдалося зловити лише одну рибку , але вона хлопчику сподобалась і він вирішив не відбпускати її а щоб вона сктала його другом . Випущенна в банку з водою рибка заговорила людським голосом і попросила до й з горем. Цьому хлопчику росповіла що її річку закидали сміттям та її сім'я гине . На наступний день Іванко так звати було хлопчика вирушив до річки та почав прибирати сміття ще й покликав друзів щоб до Коли закінчили роботу Іванко випустив рибку вона йому подякувала ! Бабуся дуже гордилась всоїм внуком !
Лишенько з тобою!
Де ти в світі подінешся
З малим сиротою?
2.Не хочу я панувати,
Не піду я,мамо!
Рушниками, що придбала,
Спусти мене в яму.
3.Плавай,плавай,лебедонько,
По синьому морю,
Рости,рости,тополенько,
Все вгору та вгору!
4.Сини мої,гайдамаки!
Світ широкий,воля,-
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.
5.Ой Дніпре мій,Дніпре,широкий та дужий!
Багато ти,батьку,у море носив
козацької крові;ще понесеш, друже!
6.Вибачайте, люде добрі,
Що казацьку славу
Так навмання розказую,
без книжної справи.
7.Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що,мамо, гинеш?
8.Чигрине,Чигрине,
Мій друже єдиний,
Проспав єси степи, ліси
і всю Україну.
9.Ой тумане,тумане, -
Мій латаний талане!
Чому мене не сховаєш
Отут серед лану?
10.І вам слава,сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.