Землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмоктує і не залишає для душі тієї чистої години, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
підмети - асфальт, бетон, небо, життя присудки - вкриває, затягується, летить, засмоктує, не залишає, можна замислитись, подумати Додатки - землю, димами, ревом, моторів, для душі, години, над собою, про головне Обставина - кудись, шалено, в тривозі Означення - метушливій, тієї, чистої Речення складне, пош,, розпов., не оклич, 1 - двоскл, пош, прост, ускл однор. підметами, 2 - прост, двоскл, пош, ускл однорід додатками, 3 - прост, пош, двоскл., ускл однорід присудками 4 - просте, односклд, ускл однорід присудками
Було це давно. Позвав березень квітня до себе в гості. Квітень поїхав возом, а березень зіпсував погоду: сніг, мороз, завірюху наслав, та так, що прийшлось квітню додому повертатись.На наступний рік знову поїхав квітень до березня в гості, тільки не возом, а саньми. Березень знову зіпсував погоду: пустив тепло, розтопив сніг. Річки розлилися і мусив квітень знову повернутись додому.Зустрівся тоді квітень з травнем і розповів про свою біду:— Кожен рік хочу поїхати до березня в гості, та ніяк не доїду, — ділився своїм горем квітень, — поїду возом — повернеться зима люта, поїду саньми — все розтає.Тоді травень порадив квітню:— А ти зроби так: візьми сани, воза і човен. Тоді обов’язково доберешся до березня.Послухав квітень поради травня і зробив так, як той йому радив: їде саньми, а воза і човна везе із собою,А березень знову почав бавитись з погодою: послав тепло і розтав сніг. Квітень швидко замінив сани на воза, поклав на нього сани і човна, і їде далі. Знову мороз послав березень. Квітень пересів на сани, поклавши на них воза і човна. Тоді березень розпустив річку, що ні возом, ні саньми не проїхати. Квітень посміхнувся, пересів у човна, переклав туди воза і сани, і спокійно поплив річкою.Яке було здивування березня, коли до нього в гості завітав квітень.— Як ти потрапив до мене? Хто навчив тебе? — допитується березень.— Дякуючи травню, що дав мені таку пораду, я приїхав до тебе в гості, — говорить квітень.Розсердився березень і говорить:— Ах ти ж травню, сякий-такий. Ось я тобі крильця пообщипую.З того часу дуже часто у травні бувають морози такі ж, як і в березні. Мабуть, це тому, що до цього часу березень на травень сердиться.
підмети - асфальт, бетон, небо, життя
присудки - вкриває, затягується, летить, засмоктує, не залишає, можна замислитись, подумати
Додатки - землю, димами, ревом, моторів, для душі, години, над собою, про головне
Обставина - кудись, шалено, в тривозі
Означення - метушливій, тієї, чистої
Речення складне, пош,, розпов., не оклич,
1 - двоскл, пош, прост, ускл однор. підметами,
2 - прост, двоскл, пош, ускл однорід додатками,
3 - прост, пош, двоскл., ускл однорід присудками
4 - просте, односклд, ускл однорід присудками