Самый лучший отметить День Независимости - посетить какое-нибудь интересное место, связанное со славной историей Украины, например одну из казацких столиц. Батурин - очень подходит для этого. Мы до этого там не были, а отзывы о тамошнем недавно отстроенном историко-культурном заповеднике «Гетьманська столиця» очень разные. Одни говорят, что новодел и картинка для туристов, другие - очень хорошо и качественно отреставрировали, и что есть на что посмотреть. В этом году решили взглянуть на Батурин, ну и вообще посмотреть что там еще хорошего в округе. Выехали и з Киева не очень рано, около 10.00 и по окружной вокруг Броваров к первой точке нашего маршрута - Козельцу. Сразу хочу отметить, что дороги в тех краях на удивление хорошие. Трасса Киев -Чернигов вообще роскошна, после поворота на Глухов четыре полосы превращаются в две, но тоже всё очень пристойно. Ну и мелкие дороги Коропского района вполне годные. Очень радует такое положение дел: будут дороги - будут и туристы ездить. Единственная дорога, что там сейчас не в очень хорошем состоянии, по которой возвращались домой - это участок что возле полегона Десна, старая дорога Чернигов-Киев. Вот ее изрядно подпортили за последние несколько месяцев.
КОЗЕЛЕЦ
Поселк на берегу реки Остёр. В XVII - XVIII веках - административный центр Кзелецкй сотни Киевскго полка, место дислокации полковой казацкй старшины. В поселке сохранилось нескольк интересных памятников той эпохи: Николаевская церковь (1784), Вознесенская церковь (1866-74), дом канцелярии Киевского полка (1756-60),Усадьба «Покорщина» (1750-е и 1760-е) — одна из старейших дворянских усадеб Левобережья. Ну и конечно самая главная жемчужина, памятник архитектуры национального значения - собор Рождества Богородицы (1752-1763гг). В этт раз удалось даже внутрь попасть и посмотреть на красивейший деревянный иконостас, в работе над которым, как полагают, принимал участие Растрелли.
Кожна сучасна людина просто зобов’язана замислюватися про те, чим вона може бути корисна своїй державі. Сьогоднішній світ досить непростий, в ньому практично немає країн, в яких не було б проблем. Тому до з боку людини по відношенні до своєї країни ніколи не втрачає своєї актуальності. Втім, більшість країн сьогодні досить демократичні та не обтяжують своїх громадян надмірними обов’язками. У зв’язку з цим до від людини країні – це далеко не завжди обов’язок, іноді це просто милість і прихильність.
Говорячи про те, що можу зробити я, можна виділити мінімум того, що я можу зробити і максимум того, що я можу зробити. Чи буду я старатися на благо своєї батьківщини протягом усього свого життя, я зараз сказати не можу – життя таке, що прогнозувати таке наперед навряд чи раціонально. Втім, думаю, що на мінімум з можливої від мене до країна зможе розраховувати завжди. Я думаю, що по мінімуму я зможу бути корисним для своєї країни шляхом повної і неухильної сплати податкових платежів і відрахувань. Дивно, але в сучасному світі багато людей просто йдуть від цих виплати обов’язкових платежів, ніби не розуміючи, що таким чином ці люди роблять гірше тільки самим собі. Якщо людина не платить податки, країна не може розвиватися, покращувати інфраструктуру і покращувати життя кожного. Особисто я це прекрасно розумію, тому завжди буду готовий бути корисним шляхом сплати податків.
Якщо ж говорити про максимальну користь з мого боку для країни, тут є кілька варіантів. По-перше, я можу стати великим бізнесменом. Якщо це відбудеться, я буду генерувати дохід для себе у великих розмірах і відраховувати великі платежі до бюджету країни. Завдяки мені і моїй справі країна отримуватиме більше грошей з податків і зможе забезпечувати свій розвиток і покращення життя всіх громадян країни. Другий шлях максимальної користі для країни – стати видатним вченим. Дійсно талановиті вчені допомагають країні дуже сильно – вони піднімають престиж держави, залучають інвестиції, допомагають країні вирішувати її найактуальніші проблеми.
Поки що я не дуже корисний країні, але я впевнений, що це рано чи пізно відбудеться. При мінімальній корисності я буду сплачувати податки в повному обсязі, наповнюючи державний бюджет і допомагаючи країні вирішувати її проблеми. При максимальної корисності для країни я би став великим бізнесменом, виплачуючи дуже великі податкові відрахування, або відомим вченим, допомагаючи вирішувати проблеми завдяки своїй професійності. Хотілося б приносити своїй рідній Україні якомога більше користі, але чи вийде це в максимальному обсязі, поки що не зрозуміло.
Выехали и з Киева не очень рано, около 10.00 и по окружной вокруг Броваров к первой точке нашего маршрута - Козельцу.
Сразу хочу отметить, что дороги в тех краях на удивление хорошие. Трасса Киев -Чернигов вообще роскошна, после поворота на Глухов четыре полосы превращаются в две, но тоже всё очень пристойно. Ну и мелкие дороги Коропского района вполне годные. Очень радует такое положение дел: будут дороги - будут и туристы ездить. Единственная дорога, что там сейчас не в очень хорошем состоянии, по которой возвращались домой - это участок что возле полегона Десна, старая дорога Чернигов-Киев. Вот ее изрядно подпортили за последние несколько месяцев.
КОЗЕЛЕЦ
Поселк на берегу реки Остёр. В XVII - XVIII веках - административный центр Кзелецкй сотни Киевскго полка, место дислокации полковой казацкй старшины. В поселке сохранилось нескольк интересных памятников той эпохи: Николаевская церковь (1784), Вознесенская церковь (1866-74), дом канцелярии Киевского полка (1756-60),Усадьба «Покорщина» (1750-е и 1760-е) — одна из старейших дворянских усадеб Левобережья. Ну и конечно самая главная жемчужина, памятник архитектуры национального значения - собор Рождества Богородицы (1752-1763гг). В этт раз удалось даже внутрь попасть и посмотреть на красивейший деревянный иконостас, в работе над которым, как полагают, принимал участие Растрелли.
Говорячи про те, що можу зробити я, можна виділити мінімум того, що я можу зробити і максимум того, що я можу зробити. Чи буду я старатися на благо своєї батьківщини протягом усього свого життя, я зараз сказати не можу – життя таке, що прогнозувати таке наперед навряд чи раціонально. Втім, думаю, що на мінімум з можливої від мене до країна зможе розраховувати завжди. Я думаю, що по мінімуму я зможу бути корисним для своєї країни шляхом повної і неухильної сплати податкових платежів і відрахувань. Дивно, але в сучасному світі багато людей просто йдуть від цих виплати обов’язкових платежів, ніби не розуміючи, що таким чином ці люди роблять гірше тільки самим собі. Якщо людина не платить податки, країна не може розвиватися, покращувати інфраструктуру і покращувати життя кожного. Особисто я це прекрасно розумію, тому завжди буду готовий бути корисним шляхом сплати податків.
Якщо ж говорити про максимальну користь з мого боку для країни, тут є кілька варіантів. По-перше, я можу стати великим бізнесменом. Якщо це відбудеться, я буду генерувати дохід для себе у великих розмірах і відраховувати великі платежі до бюджету країни. Завдяки мені і моїй справі країна отримуватиме більше грошей з податків і зможе забезпечувати свій розвиток і покращення життя всіх громадян країни. Другий шлях максимальної користі для країни – стати видатним вченим. Дійсно талановиті вчені допомагають країні дуже сильно – вони піднімають престиж держави, залучають інвестиції, допомагають країні вирішувати її найактуальніші проблеми.
Поки що я не дуже корисний країні, але я впевнений, що це рано чи пізно відбудеться. При мінімальній корисності я буду сплачувати податки в повному обсязі, наповнюючи державний бюджет і допомагаючи країні вирішувати її проблеми. При максимальної корисності для країни я би став великим бізнесменом, виплачуючи дуже великі податкові відрахування, або відомим вченим, допомагаючи вирішувати проблеми завдяки своїй професійності. Хотілося б приносити своїй рідній Україні якомога більше користі, але чи вийде це в максимальному обсязі, поки що не зрозуміло.