Шановний голово! Шановний пане Президенте! Шановний Василю Васильовичу взяти до відома всім.(1) Хочу сказати таке. Ми тут всі разом сидимо вже два роки. Протягом цих двох років ми справно натискаємо на кнопки, ходимо о другій годині на обід, вносимо і схвалюємо пропозиції, беремо найактивнішу участь у розробленні законів, одностайно і щиро голосуємо, всі без винятку одержуємо зарплату і гроші за відрядження. Ми всі тут говоримо гарні слова. Проте наше суспільство і надалі перебуває у скрутному становищі. З уряду нема пуття. Хіба я не маю рації? Останні його дії це ще раз доводять. Йдеться про систему податків. Кому такі податки можуть сподобатися? Тому я порушую питання про відставку уряду. Адже його дії спрямовані, по суті, на підрив економіки і завдають збитків державі. Це необхідно зрозуміти і поставити нарешті крапку. Я вимагаю відставки. Доречно зазначити й інші моменти. Хочу дати пояснення стосовно звинувачень щодо мене. Я коротко. З чуток, що досі я... Головуючий: Я Вас позбавляю слова. Вимкніть мікрофон. Надаю слово депутату Півню. За ним виступатиме депутат Чобіту. Після цього відбудеться нарада...
взяти до відома всім - мені більше подобається в усіх уваги», але це вже вільна інтерпретація
Идатний український філософ, письменник, поет і просвітитель-гуманіст Г. С. Сковорода є автором цілої низки притч-оповідей, які мають алегоричний повчальний характер. Притчі Г. Сковороди з упевненістю можна назвати справжніми байками, бо вини так само мають мораль, діалог і сюжет. У притчах автор висловлював свої особисті педагогічні, естетичні і філософські погляди. Наприклад, притча Г. Сковороди «Вдячний Еродій» присвячена важливій ролі природних людських нахилів у справі навчання і виховання.А ось притча «Вбогий Жайворонок» навчає читачів судити про людей не за обличчям, а за серцем і розумом. В цьому творі письменник виступає проти паразитичного існування і зажерливості панів. Він впевнений, що будь-кому треба жити чесно і стерегтися «споживати чуже добро» – саме так радить своїм читачам Г. Сковорода. Що не поклав – то не руш. Також автор закликає до гуманності: «Хай болить тебе горе ближнього».Відправляючись думкою у майбутнє, Г. Сковорода досить часто замислювався, якою ж буде людина наступних поколінь і яким буде прийдешнє суспільство. Він мріяв про те, що в майбутньому людина буде досконалою – справедливою, порядною, доброю і розумною. Г. Сковорода усе своє життя шукав відповідь на питання: як зробити людину саме такою? А зробити це можна, насамперед, поширенням знань. Тому філософ і письменник у працях і філософських листах утверджував культ розуму.Твори Г. Сковороди допомагають і зараз знайти відповіді на одвічні людські питання. А одним із свідчень глибини творчості письменника є її афористичність. З творів Г. Сковороди пішла мандрувати по світу не одна крилата фраза, серед яких і добре відомий більшості освічених українців вислів «Не все те отрута, що неприємне на смак».Цей вираз досить простий для розуміння. Щодо того, як особисто я розумію цю крилату фразу, то я вважаю, що вона чимось нагадує іншу приказку: «Не все то золото, що блищить». Це позначає, що більшість людей сприймає події, явища і людей по їх зовнішньому вигляду і поверхневим якостям, не замислюючись більш глибоко.Я вважаю, що цим висловом Г. Сковорода намагався довести до людей, що інших треба сприймати не по зовнішньому вигляду, а по їх душевним та моральним якостям. Те ж саме можна сказати і про будь-які неживі речі. Адже, наприклад, звичайна пігулка, гірка на смак, у деяких випадках може врятувати людині життя, а багато смертельно небезпечних сумішей мають приємний запах і смак. Таких прикладів з нашого життя можна привести безліч. І тому я вважаю, що треба не забувати крилатий вислів «Не все те отрута, що неприємне на смак» і частіше замислюватися над тим, з чим, або з ким ти маєш справу.
взяти до відома всім - мені більше подобається в усіх уваги», але це вже вільна інтерпретація