Т.Г.Шевченко - найвеличніша постать в українській мові та літературі . У своїй творчості він приділяє значну увагу жіночій долі . Він пише про ці проблеми тому , що рано залишився без матері і їм опікувалась сестра Катерина .Шевченкові поєми і балади кликали до помсти над тими , хто топтав жіночу честь , гідність і щастя .
Серед таких є "Причинна " , "Тополя " , "Русалка " , " Утоплена " , " Лілея ", " Наймичка ". У кожній з них своя нещаслива історія кохання ,нещасливого з вини різноманітних факторів насамперед соціального.Кожна з них - це прокляття тим хто згубив долю ,гідність, красу .Адже це історії про знівечену або скалічену долю молодої дівчини . Образи жінок у баладах не лише багатостраждальні , але й високоморальні . Саме він підніс кріпачку , матір на найвищу сходинку чистоти , глибини і вірності почуттів , моральної краси і материнської величі .
Отже не дарма його називають майстром художнього слова , з великим серцем.
На дворі було тепло. На даху, гарно зігріваючись на сонечку дрімав лінивий кіт. Аж геть, стався гомін та гвалт. Хтось сварився, хтось сперечався. Потихеньку кіт відкриває одне око і бачить бійку сірих грязних горобців.
- "Я сміливіший!"-мовить один.
-"Ні! Я сміливіший і хоробрий! - каже другий.
Не довго думаючи кіт миттєво стрибнув, захвативши хвальків в охапку. Та пощастило малюкам горобцям, врятувались від зубів, але ж залишились без хвостів.
Отак малята. Треба так у світі жити, щоб тебе цінували не за словами, а за ділами!
Т.Г.Шевченко - найвеличніша постать в українській мові та літературі . У своїй творчості він приділяє значну увагу жіночій долі . Він пише про ці проблеми тому , що рано залишився без матері і їм опікувалась сестра Катерина .Шевченкові поєми і балади кликали до помсти над тими , хто топтав жіночу честь , гідність і щастя .
Серед таких є "Причинна " , "Тополя " , "Русалка " , " Утоплена " , " Лілея ", " Наймичка ". У кожній з них своя нещаслива історія кохання ,нещасливого з вини різноманітних факторів насамперед соціального.Кожна з них - це прокляття тим хто згубив долю ,гідність, красу .Адже це історії про знівечену або скалічену долю молодої дівчини . Образи жінок у баладах не лише багатостраждальні , але й високоморальні . Саме він підніс кріпачку , матір на найвищу сходинку чистоти , глибини і вірності почуттів , моральної краси і материнської величі .
Отже не дарма його називають майстром художнього слова , з великим серцем.
На дворі було тепло. На даху, гарно зігріваючись на сонечку дрімав лінивий кіт. Аж геть, стався гомін та гвалт. Хтось сварився, хтось сперечався. Потихеньку кіт відкриває одне око і бачить бійку сірих грязних горобців.
- "Я сміливіший!"-мовить один.
-"Ні! Я сміливіший і хоробрий! - каже другий.
Не довго думаючи кіт миттєво стрибнув, захвативши хвальків в охапку. Та пощастило малюкам горобцям, врятувались від зубів, але ж залишились без хвостів.
Отак малята. Треба так у світі жити, щоб тебе цінували не за словами, а за ділами!