Шоколадний торт - мій найулюбленіший десерт з самого дитинства. І ніхто не готує його так смачно, як моя матуся. Сьогодні я уважно гатиму, як її ніжні і вправні руки будуть готувати цю незрівнянну смакоту.
Ось мама дістає з шафи потрібний посуд: полив"яні миски й скляні мисочки, складає в них потрібні продукти, які вона приготувала завчасно. Це масло, яйця, борошно, цукор, какао, ванілін, вершки та шоколад. Все це повинно мати кімнатуну температуру - це важливо!
Мама бере в руки сито і починає просіювати борошно, воно сіється у велику миску, як сніг з неба на землю, і вкриває її спочатку тонким шаром, а потім купкою. До борошна мама додає какоо і також ретельно його просіює. "Так воно набирається повітря і буде пухким", - пояснює мама.
В іншу мисочку вона розбиває яйця, додає туди ж цукор і починає збивати електричним міксером цю суміш. Ось вона збільшилася в об"ємі приблизно утричі. Тут настає дуже відповідальний момент: мама зосереджено додає в цю масу борошно з какао, ретельно орудуючи великою ложкою, схожою на лопатку.
"Ось майже готово", - коментує мама і викладає розчин у круглу форму. Форма відправляється у духовку, а мама починає готувати крем для торта. Збиває міксером вершки, додає ванілін, насипає цукор... Як же ж смачно усе це пахне! Так і хочеться лизнути!
Настав час виймати корж з духовки. Ось він лежить на дерев"яній тарелі - духмяний, теплий, наче живий, парує, холоне. Тоді мама розрізає його на три тонких пласти і починає кожен змащувати кремом. Коли все закінчено, мама поливає майже готовий торт шоколадною глазур"ю. Він робиться таким блискучим, гладеньким і страшенно апетитним. Але його їсти поки не можна, треба дати йому застигнути в холодильнику хоча б півгодинки. Увечері на нас чекає справжня насолода!
Відомий український педагог В. О. Сухомлинський колись писав: «Ефективність і сила виховання майбутніх поколінь визначається тим, наскільки глибоко ідея шанування Батьківщини опановує особистістю, як яскраво і глибоко бачить вона саму себе і оточуючий світ очима патріота». На мій погляд, у патріотичному вихованні величезну роль грає краєзнавство, адже знання про історію своєї малої Батьківщини формує любов до неї і дбайливе ставлення до рідного міста, рідної домівки, рідної школи тощо.
Одним із центрів формування громадянської свідомості, зрозуміння причетності малої Батьківщини до світової історії, а також формування активної життєвої позиції є наш шкільний музей, у якому нещодавно я разом зі своїми однокласниками побував на екскурсії. Усі експонати, зібрані в нашому шкільному музеї, мають довгу та цікаву історію. Кожен з представлених предметів пройшов через багато рук, колись був знайдений, принесений чи подарований, і тепер займає почесне місце на полицях музею.
Знайомлячись з експонатами шкільного музею, ми знайомилися не тільки з історією рідної школи, а й культурою та життям своїх земляків, починаючи зі стародавніх часів і закінчуючи сьогоденням. Документи, листи, речі розповідають про колишніх вчителів нашої школи а також про відомих випускників, які зробили великий внесок у розвиток нашого краю і нашої країни.
Історія міста, історія району нерозривно пов’язані з традиціями; традиції є частиною історії. Музей – це хранитель традицій та історії. Музей нашої школи був створений недавно, в жовтні 2006 року. Його експозиції увібрали в себе не тільки історію району, де розташована школа, але і всі основні факти історії самої школи, якій виповнилося тридцять років. Однак початком музею був 1991 рік – рік десятиліття школи. Саме тоді зародилася ідея збереження та вивчення шкільних традицій. Ця ідея була втілена тільки в жовтні 2006 року.
Експозиції музею представили історію мікрорайону школи, історію будівництва та відкриття загальноосвітнього закладу. Зібраний і оформлений матеріал про першого директора школи, вчителів – ветеранів праці. Великий розділ музею присвячений Великій Вітчизняній війні. Тут представлений матеріал про ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій в Афганістані і чорнобильців – випускників нашої школи.
Всі експонати музею справжні. Вони передані до експозиції родичами героїв музею або самими героями. На жаль, багато документів на сьогоднішній день не збереглися. Однак нам організаторам музею – учням та вчителям нашої школи вдалося зібрати багато окремих даних, які до відновити цілісну історичну картину.
Шкільний музей, у якому ми побували на екскурсії, служить не тільки засобом зберігання традицій, а й засобом виховання поколінь. Він є центром виховної роботи з учнями , допомагає їм відчути свою причетність до історії школи і рідного міста. Експозиції музею нагадують учням про традиції рідної школи. Учні, вчителі, батьки усвідомлюють себе і хранителями, і творцями традицій.
Опис процесу праці.
Шоколадний торт - мій найулюбленіший десерт з самого дитинства. І ніхто не готує його так смачно, як моя матуся. Сьогодні я уважно гатиму, як її ніжні і вправні руки будуть готувати цю незрівнянну смакоту.
Ось мама дістає з шафи потрібний посуд: полив"яні миски й скляні мисочки, складає в них потрібні продукти, які вона приготувала завчасно. Це масло, яйця, борошно, цукор, какао, ванілін, вершки та шоколад. Все це повинно мати кімнатуну температуру - це важливо!
Мама бере в руки сито і починає просіювати борошно, воно сіється у велику миску, як сніг з неба на землю, і вкриває її спочатку тонким шаром, а потім купкою. До борошна мама додає какоо і також ретельно його просіює. "Так воно набирається повітря і буде пухким", - пояснює мама.
В іншу мисочку вона розбиває яйця, додає туди ж цукор і починає збивати електричним міксером цю суміш. Ось вона збільшилася в об"ємі приблизно утричі. Тут настає дуже відповідальний момент: мама зосереджено додає в цю масу борошно з какао, ретельно орудуючи великою ложкою, схожою на лопатку.
"Ось майже готово", - коментує мама і викладає розчин у круглу форму. Форма відправляється у духовку, а мама починає готувати крем для торта. Збиває міксером вершки, додає ванілін, насипає цукор... Як же ж смачно усе це пахне! Так і хочеться лизнути!
Настав час виймати корж з духовки. Ось він лежить на дерев"яній тарелі - духмяний, теплий, наче живий, парує, холоне. Тоді мама розрізає його на три тонких пласти і починає кожен змащувати кремом. Коли все закінчено, мама поливає майже готовий торт шоколадною глазур"ю. Він робиться таким блискучим, гладеньким і страшенно апетитним. Але його їсти поки не можна, треба дати йому застигнути в холодильнику хоча б півгодинки. Увечері на нас чекає справжня насолода!
Відомий український педагог В. О. Сухомлинський колись писав: «Ефективність і сила виховання майбутніх поколінь визначається тим, наскільки глибоко ідея шанування Батьківщини опановує особистістю, як яскраво і глибоко бачить вона саму себе і оточуючий світ очима патріота». На мій погляд, у патріотичному вихованні величезну роль грає краєзнавство, адже знання про історію своєї малої Батьківщини формує любов до неї і дбайливе ставлення до рідного міста, рідної домівки, рідної школи тощо.
Одним із центрів формування громадянської свідомості, зрозуміння причетності малої Батьківщини до світової історії, а також формування активної життєвої позиції є наш шкільний музей, у якому нещодавно я разом зі своїми однокласниками побував на екскурсії. Усі експонати, зібрані в нашому шкільному музеї, мають довгу та цікаву історію. Кожен з представлених предметів пройшов через багато рук, колись був знайдений, принесений чи подарований, і тепер займає почесне місце на полицях музею.
Знайомлячись з експонатами шкільного музею, ми знайомилися не тільки з історією рідної школи, а й культурою та життям своїх земляків, починаючи зі стародавніх часів і закінчуючи сьогоденням. Документи, листи, речі розповідають про колишніх вчителів нашої школи а також про відомих випускників, які зробили великий внесок у розвиток нашого краю і нашої країни.
Історія міста, історія району нерозривно пов’язані з традиціями; традиції є частиною історії. Музей – це хранитель традицій та історії. Музей нашої школи був створений недавно, в жовтні 2006 року. Його експозиції увібрали в себе не тільки історію району, де розташована школа, але і всі основні факти історії самої школи, якій виповнилося тридцять років. Однак початком музею був 1991 рік – рік десятиліття школи. Саме тоді зародилася ідея збереження та вивчення шкільних традицій. Ця ідея була втілена тільки в жовтні 2006 року.
Експозиції музею представили історію мікрорайону школи, історію будівництва та відкриття загальноосвітнього закладу. Зібраний і оформлений матеріал про першого директора школи, вчителів – ветеранів праці. Великий розділ музею присвячений Великій Вітчизняній війні. Тут представлений матеріал про ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій в Афганістані і чорнобильців – випускників нашої школи.
Всі експонати музею справжні. Вони передані до експозиції родичами героїв музею або самими героями. На жаль, багато документів на сьогоднішній день не збереглися. Однак нам організаторам музею – учням та вчителям нашої школи вдалося зібрати багато окремих даних, які до відновити цілісну історичну картину.
Шкільний музей, у якому ми побували на екскурсії, служить не тільки засобом зберігання традицій, а й засобом виховання поколінь. Він є центром виховної роботи з учнями , допомагає їм відчути свою причетність до історії школи і рідного міста. Експозиції музею нагадують учням про традиції рідної школи. Учні, вчителі, батьки усвідомлюють себе і хранителями, і творцями традицій.