Зробіть синтаксичний розбір одного речення (на вибір).
1. Там на горі біла хата із бабиного літа (Г. Овсієнко). 2. Місяць закоханий у ніч чарівну сяє щасливий і світить (Олександр Олесь). 3. Гетьман підняв безсонням обпалені очі (Л. Костенко).
Послідовність розбору:
1. Підкреслити всі члени речення.
2. Загальна характеристика речення. Указати, яким відокремленим членом речення ускладнене.
Зразок письмового розбору
Речення - розпов., неокл двоскл., пошир., повне, ускл. відокр. означенням
(з абзацу) далеко де червоніє пеньок ,із під землі б'є джерело. Б'є з джерела вода не проста як по інших криницях, а цілюща, життєдайна. З джерела випало й мені не раз попити , тамуючи спрагу. Я пив,і відчував , як нездоланна сила вливається у мої груди, відчував що й сам сповнююся віри, у своє безсмертя. Добре мені було , і водночас страшнувато що привчаюсь до чогось незбагненно вічного , до таємничого , що можна сягати лише серцем , більше нічим. (з абзацу) А зараз , я мандруючи по мерзлу калину , йду через кісткове поле. І чудно відчувати, що чарівне джерело , що кісткове поле існують не тільки в розповідях старих людей а й на справді.(з абзацу ) Чудно, та й годі
Объяснение:
.І чомусь не вірится , але страшенно хочеться вірити , що саме так було , шо нічого не вигадано
Кожна людина в світі прагне до того, аби до неї ставилися справедливо. Ми хочемо, щоб наші здібності цінували, щоб наші дії та старання було винагороджено. І також ми усвідомлюємо, що за погані вчинки нас хвалити не будуть. Десь глибоко у свідомості кожної людини лежить розуміння того, що за добро варто платити добром, а зло має бути покараним.
Отак в загальних рисах ми розуміємо поняття справедливість. Якби все так і було в житті, то людині було б легко вибирати правильний шлях до своєї мети.
Проте в дійсності ми часто стикаємося з тим, що
життя несправедливе. Усі ми різні – за зовнішністю, характером, вдачею. Комусь пощастило, і він від природи гарний та здоровий, а хтось інший ні. І звичайно, йому це видається несправедливим.
Хтось важко працює та все одно живе бідно, а хтось здобуває багатство нечесним Часто ми не отримуємо вдячності за добрі вчинки – хіба це справедливо?
Протягом багатьох віків у суспільстві зберігається соціальна несправедливість, часто люди зазнають утисків та переслідувань за свої погляди. Історія нашого народу – яскравий тому приклад. Зараз здається, що “справедливість” легко купити за гроші. Усе
це створює сумну картину та підводить нас до невтішного висновку про те, що справедливості в світі немає.
Та все ж на мою думку, наш світ – не світ хаосу, і справедливість існує. Вона не така проста, щоб вкласти її у певну формулу. Як на мене, то справедливість найближче до “золотого правила” – ставитися до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе. Не треба робити тих речей, які по відношенню до себе ми вважаємо неприйнятними.
Бо ми не можемо відповідати за дії всіх інших людей в світі та чекати від них безумовно справедливого ставлення до себе, проте ми можемо самі – кожен з нас – ставитися зі справедливістю до інших. Бути уважними до близьких, не чинити кривди, не будувати свого щастя на нещасті інших, відкривати свої таланти всупереч усім негараздам та йти до своєї мети, не шкодячи іншим. Тільки таким а не війнами та кровопролиттям, можна побудувати справедливий світ.
Объяснение:
da