Зробіть синтаксичний розбір речень
1.o земле, велетнів роди!
2.хіба є хто на землі крилатіший за людину?
3.добре нам мати на світі хорошого друга, друзів — ще краще
4.треба слову ніжності додати, щоб уміло друзів
пригортати
5.чи є слова, якими гоять рани?
6.товариство не для користі вибираю, а для душі
7.поміж людьми, як кажуть, добре й нам
8.колись мене назвав він братом, і слово це – як зірка у путі
Родовий: П"ятисот восьмидесятьох чотирьох, трьох тисяч сорока шести, дев"ятнадцяти, чотирьох.
Давальний: П"ятистам висьмомдесятьом чотирьом, трьом тисячам сорокам шистьом, дев"ятнадцятьом, чотирьом.
Знахидний: П"ятисот восьмидесятьох чотирьох, трьох тисяч сорока шести, дев"ятнадцяти, чотирьох (для суб"эктив) и П"ятсот висимдесят чотири, три тисячи сорок шисть, дев"ятнадцять, чотири (для об"эктив).
Орудний: П"ятьмастами висьмомадесятьма чотирма, трьома тисячами сороками шистьма, дев"ятнадцятьма, чотирма.
Мисцевий: П"ятистах восьмидесятьох чотирьох, трьох тисячах сорока шистьох, дев"ятнадцятьох, чотирьох.
Клична форма:П"ятсот висимдесят чотири, три тисячи сорок шисть, дев"ятнадцять, чотири.
Здавна люди помітили, що не існує тих, хто був би щасливим в усьому. Хто має багатство, той не має душевного спокою, і навпаки. А що краще? Важко сказати.Немає людини, життя якої складається абсолютно щасливо. Чому? Бо в житті завжди є труднощі. Через них має пройти кожен. Якщо ж людина ніколи не зазнавала ніяких проблем, вона перестає бути людиною. Йдучи життєвим шляхом, ми весь час вчимося. Це навчання неможливо пройти теоретично, його пізнають лише на власній практиці.
Життя здається складним, через те що ми не бажаємо сприймати його таким, яким воно є. Людина часто буває незадоволена своїм життям, заздрячи іншим, адже завжди є хтось красивіший, багатший, успішніший, щасливіший за неї. Але це тільки на перший погляд, тому що абсолютно у кожного є свої негаразди, свої «скелети у шафі». Якщо замислитися глибше, то розумієш, що так само завжди є хтось набагато нещасніший за тебе, і твої проблеми порівняно з його горем — дрібниці. Тому треба радіти просто тому, що ти живеш, насолоджуватися кожним прожитим днем, адже час спливає дуже швидко.
Люди завжди прагнуть прожити свій вік так, як вони мріють. Мрії — це чудово, але десь існує межа, за якою мрій бути не може. Адже людина має мріяти про те. чого вона може колись досягти. Інакше мрії розбиваються, а на серці залишається тільки біль.
Люди часто обирають у житті легші шляхи. Але чи завжди вони є кращими? Навряд чи. Коли ховаєшся від труднощів, уникаєш справжнього, повноцінного життя. Чому? Бо якщо воно повне — то і радістю, і горем.Життя може здаватися страшним, жорстоким, якщо не розуміти його. То що ж робити? Завжди боятися чи приймати його таким, яким воно було; є і буде? Мабуть, друге. Але ще є третє. Це — смерть. Та не будемо розмовляти на цю тему.
Людське життя важке не лише через фізичну працю, а й через працю душевну. Без останньої людина перестає бути людиною. Багато хто в гонитві за матеріальними благами забуває, що найважливіше в житті — душевний спокій. А його має тільки той, хто присвятив себе іншим людям.
Гаутама був правий, коли сказав: «Життя є страждання». Щоб позбутися цього страждання, кожен має шукати свій шлях. Але слід пам'ятати, що шлях у людини тільки один. Якщо вона втратить його — втратить і себе.