Зробіть синтаксичний розбір речень із прямою мовою. 1. «Я бажав би всіма силами душі, щоб музика моя по-
ширювалась, щоб збільшувалось число людей, які люблять її
і знаходять в ній втіху і підпору»,— сказав П. Чайковський,
коли всі усілися (І. Черниш). 2. Мені казав розумний садівник:
«Коли ти пересаджуєш ялинку, визнач північний і південний
бік і так сади: ростиме добре й гінко» (М. Рильський). 3. Для
цієї пори року існувало золоте правило, що опредметнилось
у народному прислів’ї: «У хліба короткі ноги,— як утече, то
й довгими не наздоженеш!» (В. Скуратівський). 4. «Слово —
перше дзеркало духу,— казав Петрарка,— а дух не останній
водій слова».
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
Якось я ненадовго пішла з дому , щоб купити їжі . Мій непосидючій друг в квартирі перевернув все з ніг на голову . Коли я прийшла я була у розпачі , адже скоро повинні були повернуутися батьки .
Я дуже швидко прибрала . І батьки навіть на подумали про такий випадок прийшовши додому .
Зараз пухнастий клубочок дуже слухняний. :)