Зробіть стилістично обґрунтовану заміну речень, починаючи від першого: 1) особового — безособовим; 2) особового — неозначено-особовим; 3) неповного — повним; 4) безособового — особовим; 5) особових — називними; 6) називного — особовим.

1. Я згадав давні роки. Я згадав юність ранню. 2. На площі майстри реставрують старий будинок. 3. Сашкові йшов одинадцятий рік. Ользі — шістнадцять. 4. Ёому не хотілося заходити в будинок. 5. Була зима. Наближалося Різдво. Вдень випав сніг. Надвечір ударив мороз. На небо висипали зорі. 6. Портрет в овальній позолоченій рамі.

Не зовсім зрозуміло, навіщо взагалі потрібно таке протиставлення? Телебачення і література - різні види мистецтва, кожен з них виконує свою функцію.
Але! Я вважаю, що тут, як і завжди в житті, треба зробити правильний вибір, що дивитися по телебаченню і що читати з літератури. Якщо читати і дивитися усе підряд, нічого доброго з цього не вийде. 
Відомо: той, хто читає книжки, керує тими, хто дивиться телевізор. Отже, вибір за вами. Хочете бути керованим усе життя - нехай ваш телевізор, включений протягом усієї доби,  думає замість вас. А ось керувати людьми складніше. Так само складно обрати правильні книжки для читання. Книжок у наш час видається сила-силенна, але можна прочитати приблизно 100 з них і зрозуміти що й до чого у цьому світі. Щоб правильно вибрати літературу для щоденного читання, досить зайти в інтернет і набрати щось на кшталт: топ найкращих книг. Хвала Богу, письменники ніколи не сиділи склавши руки, тому за останні пару сторіч написано багато такого, що додасть розуму і нашому поколінню. 
Отже, як висновок: дивіться телевізор, щоб почути новини або трохи розважитися, але хороша книга потрібна, щоб навчитися жити у цьому світі. 

З кожним роком людство все далі й далі робить більше технологічних відкриттів, які охоплюють світ дуже швидко. Смартфони, телевізори, комп'ютери - все це зараз звична річ. Проте, колись цього всього не було, а присутність в домі чорно-білого телебачення було проявом заможності людини. Але з цим всім мизабуваємо про нашого доброго друга, книжку. Цікаві історії та пригоди, незабутні враження, купа емоцій... Ох. А зараз вона стоїть десь на полиці, давно забута. Так, це печально. Але на мою думку, порівнювати Інтернет, тобто технології, з книгою не потрібно. Адже прогрес людства - річ, від якої не дітися. І тому осуджувати її не правильно. А якщо вже і є такі особистості, які потерпають від запаху книги, завжди можуть знайти її у бібліотеках, які, я впевнений, будуть жити вічно. 
Тож, давайте любити книгу і не осуждувати технологічний прогрес.