Зробіть виписки для виступу на засіданні шкільного історичного гуртка.
НЕВТОМНИЙ МАНДРІВНИК
Василь Григорович-Барський навчався у Київській духовній академії. Навчання в Києві довелося припинити через хворобу. Проте, лікуючись у Львові, юнак відвідував Львівську академію.
1724 року, на двадцять третьому році життя, Василь вирушає у мандрівку чужими землями. Він прямує святими місцями до Рима, потім до гори Афону, далі — на Схід. У подорожах Василь Григорович-Барський провів двадцять чотири роки, перенісши безліч пригод, зазнавши нужди, голоду й небезпек. Йому траплялось ночувати в пустел неба в сусідстві з хижаками, не знаючи, чим він завтра годуватиметься і що питиме.
З Афону мандрівник вирушає святими місцями до Палестини, потім протягом двох років живе в Єгипті, Сирії. Тут він був пострижений у ченці. Проте потяг до подорожей знову перемагає, і ось Василь знову в дорозі. Якийсь час він живе у монастирі на Афонській горі. Змушений до того обставинами, 1747 року він повертається до Києва, де через шість тижнів помирає.
Подорожні нотатки Барського тривалий час розповсюджувались у рукописах і лише 1778 року коштом князя Григорія Потьомкіна були видані в Петербурзі. «Пешеходца Василия Барского путешествие к святым местам» витримало вісім перевидань. Книжку було проілюстровано власними малюнками автора. Читачів видання приваблювало точністю описів, зрілістю міркувань, чудовим стилем викладу. Надзвичайно цікавими були докладні географічні відомості про землі, якими Барський подорожував, розповіді про звичаї їхніх мешканців, описи храмів, церковних свят. Майже весь другий том присвячений розповіді про життя ченців на горі Афон. Докладно описано руїни палестинських міст, переказано їхню історію.
Твори українського мандрівника, його світобачення є цікавими й для наших сучасників.
(За П. Орленком)
ответ:Основн словотворення в українській мові: перехід з однієї частини мови в іншу
Категорія Будова слова. Словотвір
Увага! Тренувальні тести
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Є дві великі групи в, за до яких в українській мові утворюються слова: морфологічна і неморфологічна. Вище ми розглянули морфологічну групу в словотвору, до яких належать: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний, основоскладання, абревіація.
Неморфологічна група складається із морфологічно-синтаксичного, лексико—синтаксичного та лексико-семантичного в словотвору.
Найпоширенішим є морфологічно-синтаксичний б, який ще називають переходом однієї частини мови в іншу. Суть його досить слово не зазнає змін в написанні чи звучанн змінюється роль, яку воно відіграє в реченні, а також його значення. Наприклад, порівняймо два речення:
1. Український військовий корабель увійшов в гавань.
2. Кирило завжди мріяв стати військовим.
У в обох реченнях вживається слово «військовий», однак значення воно має різне. В першому випадку це прикметник, який є означенням до іменника «корабель». У другому випадку «військовий» - це іменник, що має значення - - особа, що служить у війську, в реченні слово – частина складеного присудка. Як бачимо «військовий» з прикметника перейшло в іменник і також змінилася його синтаксична роль. Саме тому цей б словотвору ще називають морфологічно-синтаксичним.
Объяснение:
Групи займенників Займенники за значенням 1. Особові 1-ша особа: я, ми; 2-га особа: ти, ви; 3-тя особа: він, вона, воно, вони 2. Зворотний Себе 3. Відносні Хто, що, який, чий, котрий, скільки |4. Питальні Хто? що? який? чий? котрий? скільки? 5. Неозначені Хтось, щось, хто-небудь, щось, небщдь, будь-який, абищо, казна-що, деякий, дехто, хтозна-який, хтозна-що 6. Заперечні Нiхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки 7. Присвійні Мій, твій, свій, наш, ваш, іхній, його, ї, іх |8. Вказівні Той, цей, такий, стільки 9. Означальні Весь, усякий, кожний, самий, сам, інший, жодний