Зробіть виписки для виступу на засіданні шкільного історичного гуртка.
НЕВТОМНИЙ МАНДРІВНИК
Василь Григорович-Барський навчався у Київській духовній академії. Навчання в Києві довелося припинити через хворобу. Проте, лікуючись у Львові, юнак відвідував Львівську академію.
1724 року, на двадцять третьому році життя, Василь вирушає у мандрівку чужими землями. Він прямує святими місцями до Рима, потім до гори Афону, далі — на Схід. У подорожах Василь Григорович-Барський провів двадцять чотири роки, перенісши безліч пригод, зазнавши нужди, голоду й небезпек. Йому траплялось ночувати в пустел неба в сусідстві з хижаками, не знаючи, чим він завтра годуватиметься і що питиме.
З Афону мандрівник вирушає святими місцями до Палестини, потім протягом двох років живе в Єгипті, Сирії. Тут він був пострижений у ченці. Проте потяг до подорожей знову перемагає, і ось Василь знову в дорозі. Якийсь час він живе у монастирі на Афонській горі. Змушений до того обставинами, 1747 року він повертається до Києва, де через шість тижнів помирає.
Подорожні нотатки Барського тривалий час розповсюджувались у рукописах і лише 1778 року коштом князя Григорія Потьомкіна були видані в Петербурзі. «Пешеходца Василия Барского путешествие к святым местам» витримало вісім перевидань. Книжку було проілюстровано власними малюнками автора. Читачів видання приваблювало точністю описів, зрілістю міркувань, чудовим стилем викладу. Надзвичайно цікавими були докладні географічні відомості про землі, якими Барський подорожував, розповіді про звичаї їхніх мешканців, описи храмів, церковних свят. Майже весь другий том присвячений розповіді про життя ченців на горі Афон. Докладно описано руїни палестинських міст, переказано їхню історію.
Твори українського мандрівника, його світобачення є цікавими й для наших сучасників.
(За П. Орленком)
Объяснение:
У житті кожної людини є місце мрії. Мрія – це така річ, яка змушує людину рухатися вперед, працювати над собою, ставати краще, робити звершення. І все це лише для того, щоб у кінцевому підсумку досягти своєї мрії. Чоловік, який має мрію, насправді виглядає навіть краще, ніж той, хто її не має. У людини, яка має мрію, горять очі, вона виглядає живою і активною. При погляді на неї стає чітко зрозуміло, що ця людина дійсно знає, навіщо живе, і яке у неї призначення на цій Землі. Іноді це дуже важливо.
Я не є винятком з цього правила, і я теж мрію. Іноді буває так, що я починаю замислюватися про свої мрії, малювати картини власного успіху в своєму розумі. Деколи трапляється так, що це займає надто багато часу, тому що я вже відчуваю, що замріявся і що пора нарешті займатися більш важливими справами на шляху досягнення та реалізації мрії. Варто відзначити, що нічого поганого в тому, що я мрію, насправді немає. Я переконаний, що коли людина мріє, уявляє собі образи свого майбутнього успіху, вона насправді наближає цей успіх до себе, робить його більш вірогідним і досяжним. Саме з цієї причини я настільки активно мрію.
Звичайно, я чудово розумію, що мрії не збудуться самі по собі, необхідно робити щось на шляху до того, щоб вони збулися. Але я знаю, що потрібно для цього робити. Перш за все, треба не тільки мріяти, але і багато працювати. Праця – це основа людського життя, завдяки праці людина істотно відрізняється від тварин, інших істот і тому подібного. Саме праця прикрашає людину, а не сам факт мрії. Праця є прямим шляхом до того, щоб мрія збулася і стала реальністю, а тому, якщо ви мрієте і тільки, знайте, що без праці мріям вашим ніколи не реалізуватися.