Історія українців – це шлях вічної боротьби за свободу і власну незалежність. Не встигла наша нація відчути за спиною крила волі, як спіткало її чергове випробування. І замість згуртуватися, всім разом виступити проти спільного ворога, ми почали відособлюватися, зводити довкола своїх будинків і сердець кам’яні мури.
Сильніший намагається обдурити слабкого, а коли хтось протестує, висловлюючи незадоволення таким станом речей, злякані і ображені люди цілою юрбою намагаються заткнути йому рота. Шикають і погрожують закидати камінням сміливця, не розуміючи, що боротися потрібно з ворогами, а не союзниками.
Українці відрізняються терплячістю, яку виплекали в нащадках минулі покоління, звиклі жити у рабстві. Тільки зараз настав час згуртуватися, створити сильне соціальне військо, щоб змінити країну. Не терпіти, не мовчати, а говорити, кричати і стукати у зачинені двері, доки не зламається під народним напором замок. Одна людина не здатна змінити світ, але тисяча зможе сколихнути скелю свавілля, а мільйони покладуть край обману і брехні. Люди не хочуть розуміти, що перетворюються на непереможну армію тільки у єдності. Величезну істоту з одним палаючим серцем і неймовірною силою, якої бояться нечисті депутати, корумповані чиновники і всі, хто наживається на своєму народі. Тільки гуртом українці вчергове здобудуть щастя як не для себе, так для майбутніх поколінь. Вигризуть зубами новий кусень свободи і правди, але тільки якщо зможуть об’єднатися. Не шукати, чия хата скраю, не намагатися обманути сусіда, щоб набити власні кишені, не боятися гучних заяв, не ховатися за спинами самотніх сміливців. Шлях до зірок буде тернистим та важким, не всі знайдуть в собі сили, щоб дійти до кінця, але той, хто переможе лінь, перестане себе жаліти і подасть руку братові у скрутну хвилину, отримає найбільший скарб – волю і самоповагу. Єднаймося, панство, гуртуймося, сусіди, щоб піднести свою країну на самісінький вершечок світу, і перетворити її на Едем.
Перш за все, мені дійсно подобається хрусткий сніг зовні. Разом з друзями ми завжди ліпимо сніговика, кидаємо один в одного сніжки, і катаємося на санчатах з гірки на задньому дворі.
По-друге, мені дуже добре даються такі зимові види спорту, як катання на лижах і ковзанах. У вихідні дні, я ходжу в найближчий каток зі своїми друзями, і ми можемо по кілька годин кататися там. Що стосується катання на лижах, я зазвичай роблю це з моїм батьком. Він також любить кататися на лижах в лісі, який знаходяться недалеко від нашого будинку. Таким чином, ви можете собі уявити, як я люблю зимові канікули. Шкода, що вони не такі довгі, як літні. Вони тривають всього пару тижнів. Ще одна важлива причина, чому я люблю зимові свята це святкування Різдва та Нового Року. Ці свята мої улюблені. Навіть мій день народження не має такого значення для мене, як Різдво. Я люблю той момент, коли на вулиці всі магазини і кафе починають розвішувати святкові прикраси на вікна й двері. Це піднімає настрій і робить мене дуже щасливим. Крім того, ви можете чути різдвяні пісні через кожного кута. Це також створює атмосферу свята. Звичайно, я також люблю новорічні подарунки, які мої батьки і друзі готують для мене. Але найбільше мені подобається момент 31-го грудня, коли годинник б'є 12 і вся родина збирається разом, навколо обіднього столу. Ми потім поділяємо смачну їжу і напої. Найбільше мені подобаються фарширована індичка і солодкий пудинг. Одразу після святкування Нового року починаються наші шкільні канікули, і цей час, коли я можу розслабитися і присвятити собі.
Історія українців – це шлях вічної боротьби за свободу і власну незалежність. Не встигла наша нація відчути за спиною крила волі, як спіткало її чергове випробування. І замість згуртуватися, всім разом виступити проти спільного ворога, ми почали відособлюватися, зводити довкола своїх будинків і сердець кам’яні мури.
Сильніший намагається обдурити слабкого, а коли хтось протестує, висловлюючи незадоволення таким станом речей, злякані і ображені люди цілою юрбою намагаються заткнути йому рота. Шикають і погрожують закидати камінням сміливця, не розуміючи, що боротися потрібно з ворогами, а не союзниками.
Українці відрізняються терплячістю, яку виплекали в нащадках минулі покоління, звиклі жити у рабстві. Тільки зараз настав час згуртуватися, створити сильне соціальне військо, щоб змінити країну. Не терпіти, не мовчати, а говорити, кричати і стукати у зачинені двері, доки не зламається під народним напором замок.
Одна людина не здатна змінити світ, але тисяча зможе сколихнути скелю свавілля, а мільйони покладуть край обману і брехні. Люди не хочуть розуміти, що перетворюються на непереможну армію тільки у єдності. Величезну істоту з одним палаючим серцем і неймовірною силою, якої бояться нечисті депутати, корумповані чиновники і всі, хто наживається на своєму народі.
Тільки гуртом українці вчергове здобудуть щастя як не для себе, так для майбутніх поколінь. Вигризуть зубами новий кусень свободи і правди, але тільки якщо зможуть об’єднатися. Не шукати, чия хата скраю, не намагатися обманути сусіда, щоб набити власні кишені, не боятися гучних заяв, не ховатися за спинами самотніх сміливців.
Шлях до зірок буде тернистим та важким, не всі знайдуть в собі сили, щоб дійти до кінця, але той, хто переможе лінь, перестане себе жаліти і подасть руку братові у скрутну хвилину, отримає найбільший скарб – волю і самоповагу. Єднаймося, панство, гуртуймося, сусіди, щоб піднести свою країну на самісінький вершечок світу, і перетворити її на Едем.
Я можу сказати, що зима моя улюблена пора року.
Перш за все, мені дійсно подобається хрусткий сніг зовні. Разом з друзями ми завжди ліпимо сніговика, кидаємо один в одного сніжки, і катаємося на санчатах з гірки на задньому дворі.
По-друге, мені дуже добре даються такі зимові види спорту, як катання на лижах і ковзанах. У вихідні дні, я ходжу в найближчий каток зі своїми друзями, і ми можемо по кілька годин кататися там. Що стосується катання на лижах, я зазвичай роблю це з моїм батьком. Він також любить кататися на лижах в лісі, який знаходяться недалеко від нашого будинку. Таким чином, ви можете собі уявити, як я люблю зимові канікули. Шкода, що вони не такі довгі, як літні. Вони тривають всього пару тижнів. Ще одна важлива причина, чому я люблю зимові свята це святкування Різдва та Нового Року. Ці свята мої улюблені. Навіть мій день народження не має такого значення для мене, як Різдво. Я люблю той момент, коли на вулиці всі магазини і кафе починають розвішувати святкові прикраси на вікна й двері. Це піднімає настрій і робить мене дуже щасливим. Крім того, ви можете чути різдвяні пісні через кожного кута. Це також створює атмосферу свята. Звичайно, я також люблю новорічні подарунки, які мої батьки і друзі готують для мене. Але найбільше мені подобається момент 31-го грудня, коли годинник б'є 12 і вся родина збирається разом, навколо обіднього столу. Ми потім поділяємо смачну їжу і напої. Найбільше мені подобаються фарширована індичка і солодкий пудинг. Одразу після святкування Нового року починаються наші шкільні канікули, і цей час, коли я можу розслабитися і присвятити собі.