Чарівниця весна не забула заглянути в садок. На вишенці, ще недавно на голій й непривітній, повішала зелені листочки і прикрасила біло-рожевими намистинками-квіточками. Яка краса! Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчилися у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них не одведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся і не намилуєшся. А на землі синьоокі проліски, перші фіалки соромливо піднімають голівки і сила-силенна вже справжніх весняних квітів. Радість і для невтомних трудівниць — бджіл. Снують вони по квітах, перелазять моторно з однієї квітки на другу, щоб швидше набрати меду. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Кожна мить, проведена у весняному садку, наповнює душу радістю. У всім, що оточує нас, відчувається енергія життя, добра й любові.
Мою маму звати(имя).Вона у мене дуже працьовита,таких роботящих людей зараз не багато!Вона дуже любить свою роботу і відноситься до неї з повагою.Мама працює (робота де працює).часто вона за мене до себе і показує мені її робочий процес.Я з цікавістю поглядаю за тим,к мама заробляє мені на цукерки.І знаєте що?Це дуже важка праця!Мені захотілося встати і до й.Але мама чудово справлялася і без мене.Коли я виросту,теж хочу стати ,як моя мама.Сподіваюсь,що я теж буду таким процьовитим і буду за своїх діточок до себе на роботу,щоб ті навчилися цінувати працю,як навчився я!
Радість і для невтомних трудівниць — бджіл. Снують вони по квітах, перелазять моторно з однієї квітки на другу, щоб швидше набрати меду. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди.
Кожна мить, проведена у весняному садку, наповнює душу радістю. У всім, що оточує нас, відчувається енергія життя, добра й любові.