Сильна країна –це сильний народ і сильна нація яка живе у цій країні,це єдність всіх людей в одну велику родину,де люди не діляться на східних та західних на україно-чи російськомовних громадян.Сильна -це єдина країна! Єдність – ось сила народу! Та що ж єднає та зміцнює народ ? Найперше, мабуть ,це мова бо ,мова-найбільше надбання нації,адже саме вона формує та об*єднує людей,що мають спільну територію.економічні та політичні зв*язки,культуру.Саме мова носить загальнонаціональний характер. По –друге,патріотизм-це гордість за досягнення своєї нації,своєї Батьківщини,бажання зберегти її культурні і духовні цінності ,це любов та відданість своїй землі,інтересам свого народу,рідної мови і культури. А зараз ,коли у нашій державі з*явилось таке поняття як «сепаратизм», «братовбивча війна»,спокій і звісно єдність були підірвані.Бо саме ці два чинники які були вказані вижче були стерті у нашій державі,розкол у мові,культурі,деякі люди втратили поняття потріотизм.І зараз споглядаючи на смерті наших братів за єдність нашої країни,на матерів які хоронять своїх синів через те ,що люди забули хто вони є,де народились і де живуть,що їдять і хто дає їм хліб,щоб вони там могли жити.Люди мають здатність забувати,тому їм необхідно нагадувати,хто вони є і де знаходяться. Час уже зрозуміти,що ми живемо у незалежній країні,єдиній і неподільній,в країні де державна мова –українська,де державний стяг майорить синьо –жовтим кольором,а гімн розпочинається словами:Ще не вмерла Україна.І це повинен знати кожен .хто живе на просторах держави - України.
Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі. Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках. Осіннє листя, змокле під дощем, світилося сумним світлом. Він йшов по мальовничому березі річки, насолоджуючись її красою. Ми гуляли з подругою, сміялися, веселилися, бавлячись з її собакою. Весь світ прокидався, наповнюючись цей ранок цілим оркестром звуків, запахів та кольорів. Він уважно слухав, посміхаючись час від часу. Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів. Деревця молоді, укриті білим пухом, тихенько сплять над Волгою в снігу. Поля, засніжені білим пухом, охоплювали безмежний простір нашого краю.
