Зробити повний синтаксичний розбір речення : (1) погляд капитана, зупинився на високій постаті худорлявого юнака,в старому сукневому костюмі. (2) по весні, в придніпровських лозах, завжди співали солов'ї.

-Привіт

-Привіт,Романе

-Чула,що сталося з Олею?

-Ні

-Ії пограбували

-Як?Коли це сталося?

-Позавчора

-Розповідай

-Вона спілкувалпюпся у соц.мережі з хлопцем. Розповіла йому все про себе

-Дай вгадаю далі:через необачність їх пограбували?

-Так.Добре,що постраждалих немає.

-То їй ще пощастило.

-У мене теж був такий знайомий

-Вас теж пограбували?

- Та ні. Коли він став запитувати особисті дані,я злякалася

-І у нього нічого не вийшло?

-Ні,на щастя

-Бачиш до чого призводить необачність?

-Та бачу.А вона сильно злякалася?

-А ти як думаєш?

-Напевне,що так

-Отож бо й воно

-Слухай,а давай провідаємо іі?

-А коли?

-Зараз.

-Тоді заходь до мене,підемо разом. Давай?

-Тоді до зустрічі?

-До зустрічі!

На перший погляд, дивне запитання. Але з іншого боку... Чому б нам не замислитись над ним і не спробувати відповісти?!

Я живу в Україні, це моя Батьківщина. Як більшість моїх однолітків, скажу чесно, в побуті я спілкуюсь російською мовою. Але в школі ми всі вивчаємо українську мову. Мені здається, що інакше і бути не може. Чи можливо жити в Україні і не володіти українською мовою? Це все рівно, що жити, наприклад, у Німеччині і не знати німецької мови. Мені здається, що всім українцям варто замислитись над цим. Якщо всі громадяни України будуть говорити російською мовою, тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. Чим наша держава буде відрізнятись від Росії? Мабуть, нічим. А як же наша культура, історія... Невже українська нація просто зникне з Землі? За що ж тоді боролися наші пращури?