Зробити повний синтаксичний розбір речення .Збоку дивитися легко одначе не так воно бігтиз нас подумалось в ті дні, яким великим може бути внесок письменника у духовне життя нації (О. Гончар).Б: Ми, як відомо, не з полохливих (М. Подолян).В: Як мовиться, хмара сонця не заступить (М. Подолян).Г: Всесвітові, як твердять учені, приблизно 20 мільярдів років (М. Подолян).Знайдіть складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною.А: Сьогодні я в морі любові, душа — як у зорях блакить (В. Сосюра).Б: ...Немає на світі нічого трагічнішого, ніж людство без майбутнього (І. Жиленко).В: Немов стріла з натуженого лука, розлука в серце вдарила моє (М. Ткач).Г: І от земля — не золото, а мідь, і небо — не блакить, але залізо (Є. Маланюк).Укажіть, яке складнопідрядне речення має підрядну допустову частину.А: Хоча б над тобою було сто вчителів — вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе (В. Сухомлинський).Б: Праця стає великим вихователем, коли вона входить у духовне життя наших вихованців (В. Сухомлинський).В: Матері боляче, якщо її син став поганою людиною — ледачою, бездушною, слабовільною, лицемірною, нечесною (В. Сухомлинський).Г: Природа стає школою розумової праці лише за умови, що дитина абстрагується від речей, що її оточують, починає мислити абстрактно (В. Сухомлинський).Укажіть складнопідрядне речення з підрядною допустовою частиною.А: Хай говорить серце... Невиразно воно говорить, як весняна річка (Леся Українка).Б: Хай у колі і справ, і пісень найсердечніші будуть в нас стрічі (П. Усенко).В: Збоку дивитися легко, одначе не так воно бігти (О. Гончар).Г: І де б я не був за далекою даллю, тебе, Україно, завжди пізнаю... (А. Малишко)Виділіть серед наведених речень складнопідрядне з підрядною з'ясувальною частиною.А: Літо осені питає, де поділись журавлі (В. Китайгородська).Б: Душа, як день, також розвидняється, бо ми зіткані із сонця (Р. Дідула).В: Як поле чекає на сівача, так дівоче серце на любов (М. Подолян).Г: Щастя — це діти, котрих вдається виховати такими, якими ти хотів бачити їх (3 журналу).Знайдіть складнопідрядне речення, підрядна частина якого пояснює в головній іменник.А: Тільки справді сильні духом могли звершити ту страдницьку і героїчну путь, що від закривавлених мурів Бреста... пролягла у безсмертя (О. Гончар).Б: Слався той, хто в піснях оспівати зумів джерело і вогонь — два великих начала (Р. Гамзатов).В: А ця рука, що тільки не торка, дає усьому руху, льоту, росту... (В. Бичко)Г: На землі блажен навіки той, хто не тліє, а горить (В. Сосюра).
Колись дуже давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувалися польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які завершувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.
— Хоч як люди хваляться своєю силою, а мене бояться. Ніхто не пускає стріл у мій бік.
Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік Нептуна три стріли.
— Я вас поховаю у морській безодні! — заревів Нептун.
Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Хлопці стали такими дужими, що могли вистояти навіть під ударом величезної хвилі. А матері, які віддали свої сили дітям, стали слабкими.
Ти бачив коли-небудь слабких, немічних жінок? Якщо зустрінеш їх, не посміхайся. То вони віддали свої сили рідним дітям.
Моя улюблена справа – бісероплетіння. Змалечку я цікавилась бусинками та бісером. Я й досі пам’ятаю, як вперше зробила собі намисто. З того часу я навчилась робити багато чого нового: сережки, браслети, брошки, джгутики. Щоразу, коли я приходжу до магазину, я намагаюсь підібрати щось нове. Вдома в мене вже є ціла колекція бісеру, тому я можу починати роботу у будь-який час. Окрім бісеру, мені потрібна ліска.
Я сідаю зручніше, починаю працювати. Спочатку я вирішую, що саме робитиму сьогодні – пласке намисто, джгутик або сережки. Вирішую робити намисто, знаходжу схему, починаю відмотувати ліску. Далі підбираю малесенькі бісеринки. Їх я набираю на ліску послідовно, не відходячи від схеми. Якщо щось не виходить, я починаю шукати помилку одразу. Це не легка та кропітка праця, яка дуже сильно потребує моєї уважності.
Готові вироби я довго розглядаю. Буває, що мені не подобається те, що я зробила. Я не засмучаюсь, проте не залишаю таких речей, адже прикраси повинні бути ідеальними. Усім друзям подобається моє заняття. Подружки, бабусі та матуся ходять з гарним намистом, браслетами та сережками, а я отримую дійсне задоволення від такої роботи. Бісероплетіння – найпрекрасніша справа у світі, яка виховує в мені уважність, посидючість та фантазію творчої особистості.
Объяснение: