Зробити розрахунок тексту за формулою індексу туманності Перед тим як щось читати, треба з’ясувати чи воно вам треба. Це іноді важко зробити, поки не
почнеш читати, але зазвичай люди підсвідомо це роблять, беручи до уваги інформацію що містить
обкладинка, дізнаючись щось про автора (хто він, звідки, його вік і т.п.), оцінюючи об’єм книжки,
переглядаючи окремі уривки щоб дізнатись яким стилем книжка написана. Можна прийняти до
уваги хто вам радить цю книжку, якщо ви знаєте зацікавлення цієї людини і знаєте за якими
критеріями вона підбирає собі літературу.
Читання повинно мати якусь мету. З читання просто так користі буде мало, а книжка буде нудною,
бо ви не будете до кінця вірити що вона наблизить вас до вашої цілі. Навіть якщо мета – здати
екзамен, цю мету треба чітко осмислити і дати собі зрозуміти що без читання цього не досягти.

Аер, аерний (аиpній) — повітря, повітряний; татарське зілляАж, Аже — а проте, коли, а що, що, якщо, навіть, тим паче, а, ажАжеби — нехай, щобАжи — що, якщоАз (яз) — я; назва літери «а» в слов'янській азбуціАзаж — хіба, хіба ж, чи жАзажте — хіба виАзали — хіба, невже, мабуть, або ж, чиАкафіст — церковний піснеспівАки (акы) — як, немовАктор — позивач; поводова, оскаржена або потерпіла сторонаАкциденція — приналежністьАкция — судовий процес, позов, справаАлбо, альбо — або, чиАлить — аж, раптом, скоро, ось, ось-ось; доки, поки; алеАлияс — абоАліанс, аліанція — спілка, союз, договірАлкати — голодуватиАлкір (валкір) — кутня найвіддаленіша кімната в хаті, відокремлена від світлиціАлмужна, алмужничка — милостиня, жебрачка, старчиха — див. ялмужнаАлтембасовый, алтембас, алтабас — парчевий, парчаАлтеркація — посвар, суперечкаАлчба — голод, невситиме бажанняАльбо, албо — або, чи то, чиАльбовім (албовЂм, албовем) — бо, оскільки, тому що; або, так самоАлькоран (коран) — священна книга мусульманАманат — заложникАмбон (амвон) — підвищення в церкві перед вівтаремАмбросія — божественна їжаАмо, аможе — кудиАнафема — відлучення від церкви за незгоду з її вченням, церковне прокляття.

                                          Батьківщина
                                              План
1.Хата у садку.
2.Повернення до рідної домівки.
3.Примноження краси.
    Немає нічого милішого за рідну землю. Калина стоїть у лузі, тополя на околиці, лелече гніздо, теплий запах лісових квітів - все це рідна земля, все це моя Батьківщина.
    Самотня хатина в дідусевому садочку. Вона стоїть краї вулиці. Приземкуваті вікна, підведені синькою, стережуть весняний сад. Там дерева, виплекані дідусевими руками , і калина, випещена бабусиною рукою, і квіти, посаджені ще мамою у дитинстві. Це моя маленька Україна, моя Батьківщина.
    Ми з батьками влітку завжди приїжджаємо сюди. "Як приємно повертатися додому знову і знову, ніби поринаєш у своє дитинство, безтурботне, світле, радісне...", - говорить мама.
    Вона пригадує, як бабуся навчала її:"Людина повинна не просто жити на світі, користуючись дарами природи, а створювати навколо себе красу. І не обов'язково будувати великі замки, висячі сади, створювати водні каскади. Просто посади квітку. Доглядай її, і коли вона розквітне, зазирни у неї. Ти побачиш красу природи, красу свого рідного краю, своєї України".
    Вже давно постаріла бабуся, і мама виросла, а звичка саджати кожної весни квіти залишилася в неї назавжди. Тому повертається вона знову і знову до батьківської оселі, щоб примножити ту красу, якою так щедро обдарована наша Батьківщина.