Зробити синтаксичний розбір безсполучникового складного речення. Зорями небо героя вітало, квітами й піснею стріла земля.

Папужку я побачила у книжці на ілюстрації. Він дивився на мене своїми великими чорними очима. Яскраві кольори пір’їного вбрання просто зачарували мене. Високий чубчик на голові підкреслював його величність. Дзьоб маленький та гострий. Дуже міцний. Лапки чіпкі. Адже він полюбляє показувати карколомні трюки. Ця екзотична пташка дуже відрізняється від наших птахів. Веселого папужку має моя подруга. Пташка ще маленька. Невеликого розміру. Вкрита жовтим яскравим пір’ям. Маленькі чорні оченята дивляться довкола. Дзьоб невеликий, проте міцний. Він птах екзотичний, чубчик на голові нагадує нам про це. Папужка часто видає звуки, схожі на слова. А ще він любить висіти на гілці, йому допомагають чіпкі лапки з гострими кігтиками. Я з подругою часто гаємо за його веселими витівками.

Календарно-обрядові — це пісні, які відображають кожен цикл хліборобської праці у різні пори року.
Одним з найдавніших видів усної народної поезії є календарно-обрядові пісні, які відобража­ють кожен цикл хліборобської праці у різні пори року. Цікавою рисою цих пісень часто є імітуван­ня трудового процесу: зображають рухи, які символізують оранку, сівбу, жнива тощо. Усі календа­рно-обрядові пісні відзначаються ліризмом. Це ніби художнє відображення самого життя в піснях, іграх, танках.
Відчуття безкінечності Всесвіту, своєї малості порівняно з космосом і бажання прилучитися до цього космосу спонукало людей шукати своєрідну точку опори — так виникає обряд прилучен­ня до Бога, до його безмежності й вічності.

До сонця в колядках часто звертаються як до Дажбога. З часом уявлення про місяць і сонце змінюються: сонце виступає як жінка, а місяць — як чоловік: