Зробити синтаксичний розбір речення: Автор "Повісті минулих літ" постає перед сучасним читачем як державний діяч, який прагнув, щоб ті, хто читатиме його твір, не тільки поринали в минуле, а й узяли з історії урок заради майбутнбого.

1.Автор(іменник, ) "Повісті минулих літ"(іменник, _ _ _) постає(дієслово, ) перед(прийменник) сучасним(прикметник, хвилястою) читачем(іменник, _._._._) як державний(прикметник,хвилястою) діяч(іменник, _._._._), |2.який(займенник, ) прагнув(дієслово, ),|3. щоб(сполучник підрядності) ті(вказівний займенник,),|4. хто(займенник, ___) читатиме(дієслово, ) його(займенник, _ _ _) твір(іменник, _ _ _),|5. не(заперечна частка) тільки(частка) поринали(дієслово, ) в(прийменник) минуле(іменник,_._._._),|6. а(сполучник сурядності) й(підсилювальна частка) узяли(дієслово, ) з(прийменник) історії(іменник, _._._) урок(іменник, _ _ _) заради(прийменник) майбутнбого(іменник, _._._._).

[],(який...),щоб(),[],[],а[]

багатокомпонентне, розповідне, неокличне

із підрядними означальною,причини частинами , сурядною підрядністю,безсполучникове.

1.Просте,неускладнене, повне, поширене, двоскладне;

2.Просте,непоширене, неускладнене, двоскладне, повне;

3.Просте, односкладне, повне, непоширене, неускладнене;

4.Просте,неускладнене, повне, поширене, двоскладне;

5.Неозначено-особове,неускладнене, повне, поширене, двоскладне, просте;

6.Неозначено-особове,неускладнене, повне, поширене, двоскладне, просте.