Зробити синтаксичний розбір речення (підкреслив головні і другорядні члени речення) Я іду у парку золотому, і прощально листя шелестить.
За правильну відповідь даю кращу! ​

Надворі весна вповні. куди не глянь - скрізь розпустилося, зацвіло пишним цвітом. ясне сонце, тепле й приязне, ще не веліло покласти палючих слідів на землю: як на великдень дівчина, красується вона в розкішнім вбранні. поле - що безкрає море: скільки глянеш - розіслано зелений килим, аж сміється в очах. синім шатром розіп'ялося небо - ані пляминочки, ані хмариночки, чисте, прозоре. з неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискуче світло сонця; на ланах грає сонячна легенький вітерець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билину. і ведуть вони між собою таємну розмову, чутно тільки шелест жита-травиці а згори лине жайворонкова пісня: голос, як срібний дзвіночок, тремтить, переливається, застигає в повітрі перериває його перепелячий крик, заглушає сюрчання трав'яних коників - і все те зливається докупи в чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до гарно тобі, любо, весело! на серці стихають негоди, надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями. хочеться самому жити и любити, бажаєш кожному щастя.

Про дружбу всі говорять багато. Я помітив, що дехто з моїх ровесників легко користується словом "друг", називаючи ним мало не половину класу наших однолітків. На моє переконання, слід розрізняти слова "друг", "приятель", "товариш". Перші два слова дуже близькі за значенням, а от товаришів може бути багато, а друг — лише один. Усі ми маємо товаришів, з багатьма маємо дружні стосунки, але не кожен із нас має справжнього друга.
Коли я писав твір, мама підказала мені гарні слова, які давно сказав Б. Франклін: "Брат може не бути другом, але друг — завжди брат". І це справді так, бо хто такий вірний приятель (друг)? Насамперед, це близька тобі людина по духу, з якою приємно проводити час, приємно разом готувати уроки. Він завжди буде поруч у скрутну хвилину, і я теж буду поруч у такий момент. Справжні друзі разом і в скруті, і в радості. Тому така людина — справжній скарб. Такий друг завжди відданий, він ніколи не зрадить, не скаже: "Мені вже не хочеться з тобою дружити". Справжній друг — це на все життя. У мого тата є такий друг. І я дуже хочу, щоб у мене теж був такий друг на все життя.