Зробити синтаксичний розбір речення : Ще трималися по садках пізні сливи й пізніми яблуками було обкидано гілля як раптом пішов сніг

С незапамятных времен курица у людей была предметом шутливых насмешек. Она не летает, хотя имеет крылья, не вьет гнезда, боится воды, не видит в темноте, пуглива, глупа. Недаром говорят, что рак — не рыба, а курица — не птица. Отсюда и выражения: «курам на смех» (даже глупые куры и те смеются); «мокрая курица» (о человеке, имею­щем жалкий вид); «нацарапал, как курица лапой» (о неразборчивом почерке); «куриная память» (о забывчивом человеке); «раскудахтался, как курица» (о болтливом человеке); «бродят, как куры» (о праздных зеваках, бестолково слоняющихся туда-сюда).
Хорошо смеется тот, кто смеется последним — крыл. сл. Выражение это принадлежит французскому писателю Жану Пьеру Флориану (1775 1794), употребившему его в басне «Два крестьянина и туча»

Відповідь:

Люблю я Київ та(сурядний) Шевченків Канів, та(сурядний)їх співучих лагідних дніпрян (І.Савич).

Незнищенний сад поєднує Лаврські гори,бо(підрядний) в печерах знайшли останній притулок праведники із Чернечою

горою, де(підрядний) похований Шевченко (І.Кравченко). Сивіючу, коли (підрядний) ще молоду в долоні сонця голову кладу неначе(підрядний) в руки матері своєї (Д.Павличко). Ти слово радості скажи, бо(підрядний) печалиться людина (М.Сингаївський). А свіжі квіти молодих бегоній не тішать ока, хоч(сурядний) такі червоні! (М.Рильський.)