Було це багато років тому. Коли я ще була(був) маленькою(маленьким). Я грала(грав) зі своєю бабусею у міському сквері. Граючи, я як і всі інші діти бігала(бігав), лепила(лепив) пасочки, гойдалася(гойдався) на гойдалках та раділа(радів) дитинству. Ось так було і того дня. Ми з бабусею вже збирались йти додому. Як недалеко від нас гралася дівчинка, яка тоді на думку моєї бабусі напевно загубилася. Ми підійшли до неї, як вона раптом почала плакати. Бабуся запитала чому вона плаче? А вона відповіла їй бурмочачи під носа, що загубила матусю і не знає що їй робити. Я невагаючись,одразу взяла(взяв) їі за руку і повела(повів) шукати батьків дівчинки. Поки ми шукали їі маму, ми познайомилися. Хоча ми тоді майже не вміли ще балакати, але я все одно запам'ятала(запам'ятав) цей день на завжди. Згодом, ми знайшли їі матусю, яка також бігала по скверу,шукаючи доньку. Ось так ми стали найкращими друзями. І навіть товаришуєм зараз.
ответ:
я коли- небудь обов"язково побуваю у єгипті.
вони стояли віч-на віч , не говорячи жодного слова .
хтозна-як вирішують питання в цих організаціях.
він по-батьківськи ніжно пригорнув до себе дитину.
кодна людина по-своєму бореться з поганим настроє людина- однією, бореться- двома)
землю треба використовувати по-господарському.
коли-небудь сльози ображених повернуться до винуватого.
не треба йти далеко-далеко за щастям, бо воне знаходиться поруч.
кохання будь-де тебе зло не зробить.
воїни пліч-о- пліч стояли на захисті батьківщини.
объяснение: