Любов до Батьківщини починається з любові до родини, до рідного слова. Національна мова — це здобуток культури, духовної діяльності певного народу. Народ, який відрікається від своєї мови, губить себе, бо не усвідомлює її значення для свого вищого духовного життя. Мова — це великий дар природи, вдосконалений за віки з того часу, як людина стала людиною. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і збагачувати. І мені здається: той, хто не любить рідне слово, святих звуків свого народу, не заслуговує на ім'я людини. Бо мова нерозривно пов'язана із нашою свідомістю. Разом із усталеною символікою мова — чи не основний елемент нашої державності. Це те, що ми одержали у спадок від наших пращурів, це — перлина вікової мудрості. Мені здається, що мова — це не просто найважливіший засіб спілкування. Це той грунт, на якому будується спільнота, рід, нація. З утратою рідної мови люди втрачають морально-національні корені, духовний зв'язок зі своєю нацією. У мові втілюється голос дитинства, голос рідної природи. Проте в її глибинах відбивається й уся історія духовного життя народу. Треба шанобливо та дбайливо ставитися до цього багатства, бо саме завдяки мові людство може йти вперед, творити шедеври мистецтва, вздгалі існувати. І обов'язок кожного свідомого громадянина будь-якої країни — дбайливо збагачувати та плекати свою мову.
7. 1 Не візьмешся за сокиру... Г хати не зробиш. 2 Добре роби... А добре й буде. 3 Уникатимеш роботи... Б не матимеш хліба у роті. 4 Не знаєш броду... В не лізь у воду. д - зайве
8. А Здалось(,) на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель (А. Малишко). 1 кома Б Десь весело дзюрчить струмок, у скісному промінні сонця грає мушва(;) якесь шамотиння, якісь вечірні лісові звуки долітають до чуткого вуха (М. Коцюбинський). 4 крапка з комою В В одну мить розсунувся простір - і стали ближчими зорі (Ш. Мушкетик ). 3 тире Г Білі мухи налетіли (-) все подвір’я стало біле (М. Рильський). 3 тире Д Відбились зорі у воді(,) летять до хмар тумани (О. Олесь). 1 кома
9. Безсполучниковими є речення Б 2, 4, 6
10. Допущено пунктуаційну помилку в реченні Б 4. пропущено двокрапку після слова "відкриттів"
11. (1) Якось в одному з парків Варшави мою увагу привернув розлогий зелений кущ, густо «заквітчаний» пухнастими сіро-бурими м’ячиками. просте поширене речення (2) Підійшла ближче і неабияк здивувалася: майже на кожній гілочці куща сидів дуже «поважний» горобець. []:[]. (3) Спробувала зігнати найпихатішого, але він і не подумав зрушити з місця. [], але []. (4) Водночас на думку спало кілька не очікуваних відкриттів(:) варшавські горобці абсолютно байдужі до людей, на відміну від свої українських родичів, вони ситі, товсті та ледачі, не чубляться, їм навіть ліньки поцвірінькати []: []. (5) Схоже було, що вони от-от позасинають і попадають з гілля, неначе яблука в саду...[], що [] (6) А от наш «вітчизняний» горобець — зовсім інший: він проворний, непосидючий, стрибає, літає і голосно цвірінькає під вікнами... []:[]
12. Продовжте текст (7-8 речень), використовуючи складні безсполучникові речення. Етикет — слово французького походження, що означає манеру поведінки. Етикет — це і правила чемності й ввічливості, прийняті в суспільстві. Одним із основних принципів сучасного життя є підтримка нормальних стосунків між людьми й прагнення уникнути конфліктів...
... Саме для цього існують правила етикету: вони допомагають людям жити у злагоді один з одним і не заважати один одному. Етикет у сучасному суспільстві - не розкіш, а необхідність: якщо люди робили б усе, що їм заманеться, життя було б дуже складним. Сучасна людина живе у соціумі, тому ми всі повинні дотримуватись певних правил поведінки. Якщо людина не бажає дотримуватися правил і брати до уваги потреби інших людей, то єдиним виходом для неї буде оселитися на безлюдному острові. Там вона нікому нічого не буде винна і їй ніхто не буде заважати поводитися так, як вона хоче; всі інші люди повинні зважати один на одного, якщо хочуть існувати у соціумі. Правила етикету не дуже складні: ці правила фактично можна висловити лише у одному реченні. Воно відоме усім як "золоте правило", а саме: "Не роби іншим того, чого не бажаєш собі".
Мені здається, що мова — це не просто найважливіший засіб спілкування. Це той грунт, на якому будується спільнота, рід, нація. З утратою рідної мови люди втрачають морально-національні корені, духовний зв'язок зі своєю нацією. У мові втілюється голос дитинства, голос рідної природи. Проте в її глибинах відбивається й уся історія духовного життя народу.
Треба шанобливо та дбайливо ставитися до цього багатства, бо саме завдяки мові людство може йти вперед, творити шедеври мистецтва, вздгалі існувати. І обов'язок кожного свідомого громадянина будь-якої країни — дбайливо збагачувати та плекати свою мову.
1 Не візьмешся за сокиру... Г хати не зробиш.
2 Добре роби... А добре й буде.
3 Уникатимеш роботи... Б не матимеш хліба у роті.
4 Не знаєш броду... В не лізь у воду.
д - зайве
8. А Здалось(,) на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель (А. Малишко). 1 кома
Б Десь весело дзюрчить струмок, у скісному промінні сонця грає мушва(;) якесь шамотиння, якісь вечірні лісові звуки долітають до чуткого вуха (М. Коцюбинський). 4 крапка з комою
В В одну мить розсунувся простір - і стали ближчими зорі (Ш. Мушкетик ). 3 тире
Г Білі мухи налетіли (-) все подвір’я стало біле (М. Рильський). 3 тире
Д Відбились зорі у воді(,) летять до хмар тумани (О. Олесь). 1 кома
9. Безсполучниковими є речення
Б 2, 4, 6
10. Допущено пунктуаційну помилку в реченні Б 4. пропущено двокрапку після слова "відкриттів"
11. (1) Якось в одному з парків Варшави мою увагу привернув розлогий зелений кущ, густо «заквітчаний» пухнастими сіро-бурими м’ячиками. просте поширене речення
(2) Підійшла ближче і неабияк здивувалася: майже на кожній гілочці куща сидів дуже «поважний» горобець. []:[].
(3) Спробувала зігнати найпихатішого, але він і не подумав зрушити з місця. [], але [].
(4) Водночас на думку спало кілька не очікуваних відкриттів(:) варшавські горобці абсолютно байдужі до людей, на відміну від свої українських родичів, вони ситі, товсті та ледачі, не чубляться, їм навіть ліньки поцвірінькати []: [].
(5) Схоже було, що вони от-от позасинають і попадають з гілля, неначе яблука в саду...[], що []
(6) А от наш «вітчизняний» горобець — зовсім інший: він проворний, непосидючий, стрибає, літає і голосно цвірінькає під вікнами... []:[]
12. Продовжте текст (7-8 речень), використовуючи складні безсполучникові речення.
Етикет — слово французького походження, що означає манеру поведінки. Етикет — це і правила чемності й ввічливості, прийняті в суспільстві. Одним із основних принципів сучасного життя є підтримка нормальних стосунків між людьми й прагнення уникнути конфліктів...
... Саме для цього існують правила етикету: вони допомагають людям жити у злагоді один з одним і не заважати один одному. Етикет у сучасному суспільстві - не розкіш, а необхідність: якщо люди робили б усе, що їм заманеться, життя було б дуже складним. Сучасна людина живе у соціумі, тому ми всі повинні дотримуватись певних правил поведінки. Якщо людина не бажає дотримуватися правил і брати до уваги потреби інших людей, то єдиним виходом для неї буде оселитися на безлюдному острові. Там вона нікому нічого не буде винна і їй ніхто не буде заважати поводитися так, як вона хоче; всі інші люди повинні зважати один на одного, якщо хочуть існувати у соціумі. Правила етикету не дуже складні: ці правила фактично можна висловити лише у одному реченні. Воно відоме усім як "золоте правило", а саме: "Не роби іншим того, чого не бажаєш собі".