Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено) А . Учися мудрості в Тараса у Лесі мужності учись.
Б . Крутись і дій не вішай носа у біді і не втрачай надій.
В . Спи маленьке до зорі!
Г .вдарне в дзвінав серце дуже. будь ласка дуже треба ​

Я вважаю,що інтелектуальна праця повинна отримати більше уваги.Звісно,Інтелектуальна і фізична праця-два взаємопов’язані аспекти людської діяльності,але
Інтелектуальна(розумова)діальність-найскладніший,важчий вид діяльності.Вона потребує активізації уваги,процесів мислення та інших психологічних функцій,супроводжується вираженою нервово-психологічною та емоційною напругою,підвищеною чутливістю.В цій ситуації доречна цитати відомої поетеси Ліни Костенко: «Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом».Праця інтелектуалів пов’язана з до людям,вони витрачають певний час для того,щоб до країні стати кращою.У зв’язку з пов’язаною проблемою згадується кінець 19 століття,де інтелігенція допомагала народу здобути самоіндефікацію,не дати пропасти укрїнському народу,також потрібно сказати,що вони створювати університети,де саме інтелектуали допомагали здобути освіту.
Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що я неодноразово впевнювалась, що інтелектуальна праця-це розум та рушій нації
Підсумовуючи зазначене,можу стверджувати,що за інтелектуальну працю потрібно більше поважати людину.
.
.
.
.
.
Знаю,шо це з ЗНО тестів,писала і цей просто найшла Іншу свою тему

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий