Зясуйте у якому рядку в усіх словах відбувається асимиляція приголосних: а) рости, безбережний, анекдот, вокзал, рости.
б) молотьба, якби, березняк, житловий, роздавати.
в) легко, дочці, пісня, розширити, честь.
г) грядка, днями, дзвін, розчесати, бездарний.

Может это но это уже решать вам!

Меня зовут... Я хочу рассказать про свою семью. Я живу с мамой, папой, братиком, бабушкой, дедушкой прабабушкой и дядей. Маму зовут – Тамара Игоревна, папу – Николай Иванович, братика – Матвей, бабушку – Елена Вячеславовна, дедушку – Игорь Анатольевич, прабабушку – Тамара Михайловна, дядю – Михаил. Мама работает заведующей склада, папа работает слесарем, бабушка и прабабушка сидят дома, дедушка работает на Севере и надолго уезжает, поэтому я его вижу не часто, а дядя работает водителем.Самый мой любимый человек в семье – это моя мама. Она у меня самая красивая и добрая. Мама во всём мне и я рассказываю ей все свои секреты. В нашей семье ещё живёт собака Лора. Наш самый любимый праздник – это Новый год. Мы любим его за то, что в новогоднюю ночь мы веселимся всей семьёй. Мы поём песни, танцуем и дарим друг другу подарки. Этот праздник всегда проходит весело и ярко.В нашей семье у всех есть любимое занятие. Я очень люблю рисовать и читать, мой братик – играть в игрушки и смотреть мультфильмы, папа очень любит ездить на рыбалку, а мама любит готовить. Вместе мы любим гулять, смотреть телевизор и читать книги. Мой дом хоть и небольшой, но очень уютный. Мне очень хорошо в нём. На выходные мы ездим к другой бабушке с дедушкой. Их зовут Татьяна Ивановна и Николай Борисович. У них в деревне есть много животных: кролики, куры, индюки. В деревне мы любим ходить в лес за грибами и ягодами. А зимой мы там любим кататься на лыжах. Наша семья очень дружная, мы всегда приходим на друг другу, за это я их всех очень сильно люблю.

Наше життя можна порівняти з будинком. Якщо його основа буде слабою, то й весь дім може рухнути. Ось ця основа - школа. Тому дуже важливо не лише ходити до школи, але й здобувати там знання. 

По-перше, гарне навчання може подарувати тобі велику славу та успіх, які, звичайно, здобуваються якимось вкладом у історію свого народу. Яскравим прикладом моїх слів є життєвий шлях Іван Франка. Письменник вчився наполегливо та з натхненням. Говорять, що Івану достатньо було лише раз уважно прослухати урок, як він міг практично дослівно повторити слова вчителя. І саме ця любов до знань згодом зробила сина коваля велетня  української літератури. 

По-друге, навчання може відкрити твої приховані здібності, дозволить самореалізуватися у майбутньому. Прикладом може стати досвід із життя. Мій батько до 5 класу зовсім не вчився. Двійки були нормою. Та після обіцянки батьків купити йому машинку, про яку він мріяв, якщо він буде добре вчитися, взявся за голову. І що ви думаєте? У нього виявилася феноменальна пам'ять. Він міг прочитати лише два рази вірш і розповісти його напам'ять. Зараз працює юристом, де активно використовує свої здібності. 

Отже, навчання важливо тим, що воно може надати тобі славу, відкрити твої приховані здібності.