Постарайся ответить, не выполняя построение на координатной плоскости! 1. Один конец отрезка находится в начальной точке координатной системы O(0;0).
Другой конец A имеет координаты (22;0).
Определи координаты серединной точки C отрезка OA.
C(
;
).
2. Один конец отрезка находится в начальной точке координатной системы O(0;0).
Другой конец B имеет координаты (0;8).
Определи координаты серединной точки D отрезка OB.
D(
;
).
3. Один конец отрезка находится в точке M с координатами (22;8), другой конец N имеет координаты (34;12).
Определи координаты серединной точки K отрезка MN.
K(
;
).
Постарайся ответить, не выполняя построение на координатной плоскости!
1. Один конец отрезка находится в начальной точке координатной системы O(0;0).
Другой конец A имеет координаты (22;0).
Определи координаты серединной точки C отрезка OA.
C(
;
).
2. Один конец отрезка находится в начальной точке координатной системы O(0;0).
Другой конец B имеет координаты (0;8).
Определи координаты серединной точки D отрезка OB.
D(
;
).
3. Один конец отрезка находится в точке M с координатами (22;8), другой конец N имеет координаты (34;12).
Определи координаты серединной точки K отрезка MN.
K(
;
).МОЛЮ БЫСТРЕЕ У МЕНЯ 5 МИНУТ ОСТАЛОСЬ
ответ:мало даёшь,но
Объяснение:Второй, третий и четвертый купцы, сложив свои деньги вместе, соберут 90 рублей. Если от этой суммы отнять деньги второго купца и добавить деньги первого, то получится 85 рублей. Поэтому у первого купца на 5 рублей меньше, чем у второго. Но точно также легко увидеть, что у третьего купца на 5 рублей больше, чем у второго. Значит, первый, второй и третий купцы, сложив свои деньги вместе, соберут втрое больше денег, чем имеется у второго купца. Эта сумма составляет 75 рублей, Значит у первого купца было 20 рублей, у второго 25 рублей, у третьего 30 рублей и у четвертого было 35 рублей. 90+85+80+75= 330330÷3= 110 (все деньги)110-90=20 (1 купец)110-85=25 (2 купец)110-80=30 (3 купец)110-75=35 (4 купец)
можно лучший ответ)
Розв'яжемо
1) x² - 3x + 9 > 0
Для початку знайдемо корені квадратного рівняння x² - 3x + 9 = 0. Використаємо формулу дискримінанту:
D = b² - 4ac = (-3)² - 4·1·9 = 9 - 36 = -27
Якщо дискримінант від'ємний, то рівняння не має дійсних коренів. Оскільки коефіцієнт a = 1 (додатній), то це означає, що квадратний термін завжди буде додатнім. Тому рівняння x² - 3x + 9 = 0 не має дійсних коренів, а отже, його знак не змінюється на відрізку між коренями. Отримаємо верхню межу цього виразу:
x² - 3x + 9 > 0 ⇔ x ∈ (-∞, ∞)
Отже, розв'язок першої нерівності - це всі дійсні числа.
2) x² ⩽ 36
Зведемо нерівність до канонічного вигляду:
x² - 36 ⩽ 0
Розв'яжемо рівняння x² - 36 = 0, знайдемо корені:
x₁ = -6, x₂ = 6
Отже, на відрізку [-6, 6] функція x² - 36 змінює знак з "плюс" на "мінус". Оскільки коефіцієнт a = 1 (додатній), то це означає, що функція x² - 36 завжди менше нуля на відрізку (-∞, -6) ∪ (6, ∞), а на відрізку [-6, 6] вона менше або дорівнює нулю. Отримаємо нижню межу цього виразу:
x² ⩽ 36 ⇔ x ∈ [-6, 6]
Отже, розв'язок другої нерівності - це відрізок [-6, 6].
Отже, розв'язок системи нерівностей - це перетин розв'язків кожної окремої нерівності, тобто відрізок [-6, 6].