Жив собі хлопчик Петя. Він навчався в 6 класі. Петя любив грати в телефон і не любив ходити до школи. Хлопець настільки любив грати в ігри на телефоні, що інколи навіть забував про школу. Кілька разів він приходив аж на 3 урок. Йому було все одно на навчання. Одного разу Петя черговий раз забув про школу, і сів грати свою улюблену гру( можеш написати Brawl Stars) , аж раптом хлопцю зателефонував невідомий номер. Петро одразу взяв слухавку і підніс до вуха. В ту ж мить почувся знайомий , але стревожений голос класного керівника:
- Петя, ти де? Чому тебе досі немає у школі?
- Наталіє Володимирівно, я сьогодні не прийду, у мене голова болить.
- Петро, сьогодні ти мав писати дві річні контрольні! Якщо ти не напишеш , то тобі поставлять неатестацію!
- Та мені все одно! До побачення.
Петя поклав слухавку, і далі продовжив грати в гру.
Через кілька тижнів до батьків Петра звонить директор з новиною.
- Доброго дня, у мене для Вас є одна новина... Вашого сина відраховують!
- Як? - злякано і шоковано запитала мама Петі.
- Вашого сина майже ніколи немає у школі, а якщо є, то завжди із запізненням! І річку контрольну він теж не писав!
- Чи можна це виправити? - запитує тато.
- На жаль, ні, завтра, о 13:00 заберете документи, до побачення.
Після цього на Петю чекала дуже не приємна розмова. Після відрахування ні одна школа не захотіла брати Петра на навчання. Йому довелося вчитися індивідуального. У хлопця майже не залишилося друзів і йому вже було не до ігор...
Мораль цієї байки така: не потрібно нехтувати навчанням і нервами оточуючих, а брати усе що дає тобі навчання і школа, адже можна залишитися без усього.
2) (0;4)
4) (-4;-2)
6) (-3;-1) ∪ (3;6)
Объяснение:
Метод интервалов.
2)x²-3x-4=0 x²+x=0
x₁+x₂=3; x₁x₂=-4 x(x+1)=0
x₁=4 ; x₂=-1 x₁=0; x₂=-1
+ || + | - | +
° ° ° ⇒
-1 0 4
(0;4)
4) x²+2x-8=0 x²-4=0
x₁=-4 ; x₂=2 x₁ ₂=±2
+ | - | + || +
° ° ° ⇒
-4 -2 2
(-4;-2)
6) x²-5x-6=0 -x²=-9
x₁=6 ; x₂=-1 x₁ ₂=±3
- | + | - | + | -
° ° ° ° ⇒
-3 -1 3 6
(-3;-1) ∪ (3;6)
Жив собі хлопчик Петя. Він навчався в 6 класі. Петя любив грати в телефон і не любив ходити до школи. Хлопець настільки любив грати в ігри на телефоні, що інколи навіть забував про школу. Кілька разів він приходив аж на 3 урок. Йому було все одно на навчання. Одного разу Петя черговий раз забув про школу, і сів грати свою улюблену гру( можеш написати Brawl Stars) , аж раптом хлопцю зателефонував невідомий номер. Петро одразу взяв слухавку і підніс до вуха. В ту ж мить почувся знайомий , але стревожений голос класного керівника:
- Петя, ти де? Чому тебе досі немає у школі?
- Наталіє Володимирівно, я сьогодні не прийду, у мене голова болить.
- Петро, сьогодні ти мав писати дві річні контрольні! Якщо ти не напишеш , то тобі поставлять неатестацію!
- Та мені все одно! До побачення.
Петя поклав слухавку, і далі продовжив грати в гру.
Через кілька тижнів до батьків Петра звонить директор з новиною.
- Доброго дня, у мене для Вас є одна новина... Вашого сина відраховують!
- Як? - злякано і шоковано запитала мама Петі.
- Вашого сина майже ніколи немає у школі, а якщо є, то завжди із запізненням! І річку контрольну він теж не писав!
- Чи можна це виправити? - запитує тато.
- На жаль, ні, завтра, о 13:00 заберете документи, до побачення.
Після цього на Петю чекала дуже не приємна розмова. Після відрахування ні одна школа не захотіла брати Петра на навчання. Йому довелося вчитися індивідуального. У хлопця майже не залишилося друзів і йому вже було не до ігор...
Мораль цієї байки така: не потрібно нехтувати навчанням і нервами оточуючих, а брати усе що дає тобі навчання і школа, адже можна залишитися без усього.