Сумма трех последовательных членов арифметической прогрессии равна 42 а сумму их квадратов равна 638. найдите эти члены прогрессии. обозначим через а среднее из трех чисел,а через d разность прогрессии
Мінливість – здатність організмів набувати нових ознак, які є причиною відмінностей між особинами в межах виду. Мінливість як властивість живого протилежна спадковості. Джерелами мінливості можуть бути комбінації та рекомбінації генетичного матеріалу, зміни структури гена або хросмосом, вплив умов середовища. Залежно від природи мінливості розрізняють дві основні її форми: спадкову і неспадкову. Перша з них пов'язана зі зміною генотипу, друга – фенотипу. Неспадкову мінливість Ч. Дарвін називав визначеною, а спадкову мінливість – невизначеною.
Форми мінливості
Неспадкова, або фенотипова (виникає без змін генотипу і не зберігається при статевому розмноженні)
Спадкова, або генотипова (пов'язана зі зміною генотипу і тому зберігається в поколіннях)
Модифікаційна (фенотип змінюється під впливом певних умов існування організмів)
Онтогенетична (фенотип змінюється внаслідок функціонування різних генів на різних стадіях онтогенезу)
Мутаційна (генотип змінюється внаслідок мутацій)
Комбінативна (генотип змінюється внаслідок утворення нових комбінацій генів)
Спадкова і неспадкова мінливість забезпечують усю різноманітність індивідуальних відмінностей організмів. Роль кожної з форм мінливості в еволюції органічного світу різна. Спадкова мінливість є елементарним чинником еволюції, який постачає матеріал для природного і штучного добору. Неспадкова мінливість забезпечує пристосування організмів до умов середовища, що змінюється.
1) універсальність – зустрічається у всіх організмів, незалежно від ів розмноження, видової належності і різноманітності умов існування;
2) визначеність – один і той самий вплив викликає однакову і цілком визначену модифікацію в усіх генетично подібних особин (наприклад, у всіх особин рослини стрілолисту, занурених у воду, утворюються довгі і тонкі листки, а у тих, що ростуть на суходолі – стрілоподібні);
3) масовий характер – певний вплив може зумовлювати появу подібних модифікацій в усіх генетично подібних особин;
4) не успадковуються (наприклад, у безхвостих мишей, яким відрізували хвости, завжди народжувалися хвостаті мишенята);
5) тимчасовість – модифікації можуть зникати протягом життя особини, якщо припиняється дія чинника, який їх спричиняє (наприклад, засамга людини повністю зникає взимку);
6) модифікаційні зміни, які виникають переважно на ранніх етапах онтогенезу, можуть зберігатися впродовж усього життя особини, але не успадковуються (наприклад, у батьків, які перехворіли на рахіт, народжуються нормальні діти);
7) спрямованість – модифікації спрямовані на пристосування організмів до змін дії тих чи інших факторів довкілля (наприклад, засмага захищає людину від шкідливого впливу сонячного опромінення, заміна шерсті ссавців на густішу під час осіннього линяння сприяє захисту від низьких температур);
8) пристосувальний характер – більшість модифікацій є корисними пристосовними реакціями організмів (наприклад: у відповідь на опромінення сонячним світлом шкіра людини темнішає).
Модифікаційна мінливість відіграє виняткову роль у житті організмів, забезпечуючи, зазвичай, їхню пристосованість до мінливих умов середовища. Проте під впливом фізичних і хімічних чинників, з якими організм не зустрічається в природі (або зустрічається в значно менших дозах, або не доводилося зустрічатись його предкам) виникають модифікації, що не мають пристосовного значення. Такі модифікації називають морфозами. Наприклад:
■ якщо затінити стебло картоплі, бульби будуть виникати не в ґрунті, а над ґрунтом;
■ додавання в їжу личинкам дрозофіл солей срібла веде до жовтого забарвлення тіла і ворсинок;
■ наслідком дії алкоголю в період ембріонального розвитку є алкогольний синдром плоду (розумова відсталість, косоокість, вади серця, карликовість, мікроцефалія та ін.).
Модифікаційна мінливість підпорядковується певним статистичним закономірностям. Для визначення цих закономірностей слід проаналізувати поведінку ознаки під час певної сукупност , яка називається вибіркою. Вибірка може включати від 10 до . На підставі даних вибірки будують ряд мінливості ознаки, або варіаційний ряд.
Варіаційний ряд – послідовність чисельних показників проявів певної ознаки (варіант), розташованих у порядку їхнього зростання чи зменшення.
Варіаційна крива – це графічне вираження кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє як розмах ціє ї мінливості, так і частоту зустрічальності окремих варіант.
Мяч брошен вертикально вверх с начальной скоростью 24 м/с. Зависимость расстояния h (в метрах) от мяча до земли от времени полета выражается формулой h = 24t − 5t² .
Дано:
V₀=24м/с
Найти: h; t
1) Скорость - это производная от расстояния.
V = h'
V = ( 24t − 5t²)'
V = 24 - 10t
Получили формулу, которая показывает зависимость скорости V
(в м/с) от времени полета t .
2) V = 24 - 10t
V - конечная скорость, которая в момент достижения мячом наибольшей высоты равна 0.
Решим уравнение и найдем время t.
0 = 24 - 10t
10t = 24
t = 24:10
t = 2,4
t=2,4 с - время полёта мяча снизу до наибольшей высоты.
3) Находим значение наибольшей высоты, на которую поднимется мяч за t=2,4c.
h=24t-5t² при t=2,4c.
h = 24·2,4 - 5·2,4² = 2,4·(24-5·2.4) = 2,4·(24-12) = 2,4·12= 28,8 м
4) Найдем tₓ все время полета от броска с земли до момента падения его на землю
Мінливість та її форми
Мінливість – здатність організмів набувати нових ознак, які є причиною відмінностей між особинами в межах виду. Мінливість як властивість живого протилежна спадковості. Джерелами мінливості можуть бути комбінації та рекомбінації генетичного матеріалу, зміни структури гена або хросмосом, вплив умов середовища. Залежно від природи мінливості розрізняють дві основні її форми: спадкову і неспадкову. Перша з них пов'язана зі зміною генотипу, друга – фенотипу. Неспадкову мінливість Ч. Дарвін називав визначеною, а спадкову мінливість – невизначеною.
Форми мінливості
Неспадкова, або фенотипова (виникає без змін генотипу і не зберігається при статевому розмноженні)
Спадкова, або генотипова (пов'язана зі зміною генотипу і тому зберігається в поколіннях)
Модифікаційна (фенотип змінюється під впливом певних умов існування організмів)
Онтогенетична (фенотип змінюється внаслідок функціонування різних генів на різних стадіях онтогенезу)
Мутаційна (генотип змінюється внаслідок мутацій)
Комбінативна (генотип змінюється внаслідок утворення нових комбінацій генів)
Спадкова і неспадкова мінливість забезпечують усю різноманітність індивідуальних відмінностей організмів. Роль кожної з форм мінливості в еволюції органічного світу різна. Спадкова мінливість є елементарним чинником еволюції, який постачає матеріал для природного і штучного добору. Неспадкова мінливість забезпечує пристосування організмів до умов середовища, що змінюється.
Загальними властивостями модифікаційної мінливості є:
1) універсальність – зустрічається у всіх організмів, незалежно від ів розмноження, видової належності і різноманітності умов існування;
2) визначеність – один і той самий вплив викликає однакову і цілком визначену модифікацію в усіх генетично подібних особин (наприклад, у всіх особин рослини стрілолисту, занурених у воду, утворюються довгі і тонкі листки, а у тих, що ростуть на суходолі – стрілоподібні);
3) масовий характер – певний вплив може зумовлювати появу подібних модифікацій в усіх генетично подібних особин;
4) не успадковуються (наприклад, у безхвостих мишей, яким відрізували хвости, завжди народжувалися хвостаті мишенята);
5) тимчасовість – модифікації можуть зникати протягом життя особини, якщо припиняється дія чинника, який їх спричиняє (наприклад, засамга людини повністю зникає взимку);
6) модифікаційні зміни, які виникають переважно на ранніх етапах онтогенезу, можуть зберігатися впродовж усього життя особини, але не успадковуються (наприклад, у батьків, які перехворіли на рахіт, народжуються нормальні діти);
7) спрямованість – модифікації спрямовані на пристосування організмів до змін дії тих чи інших факторів довкілля (наприклад, засмага захищає людину від шкідливого впливу сонячного опромінення, заміна шерсті ссавців на густішу під час осіннього линяння сприяє захисту від низьких температур);
8) пристосувальний характер – більшість модифікацій є корисними пристосовними реакціями організмів (наприклад: у відповідь на опромінення сонячним світлом шкіра людини темнішає).
Модифікаційна мінливість відіграє виняткову роль у житті організмів, забезпечуючи, зазвичай, їхню пристосованість до мінливих умов середовища. Проте під впливом фізичних і хімічних чинників, з якими організм не зустрічається в природі (або зустрічається в значно менших дозах, або не доводилося зустрічатись його предкам) виникають модифікації, що не мають пристосовного значення. Такі модифікації називають морфозами. Наприклад:
■ якщо затінити стебло картоплі, бульби будуть виникати не в ґрунті, а над ґрунтом;
■ додавання в їжу личинкам дрозофіл солей срібла веде до жовтого забарвлення тіла і ворсинок;
■ наслідком дії алкоголю в період ембріонального розвитку є алкогольний синдром плоду (розумова відсталість, косоокість, вади серця, карликовість, мікроцефалія та ін.).
Статистичні закономірності модифікаційної мінливості
Модифікаційна мінливість підпорядковується певним статистичним закономірностям. Для визначення цих закономірностей слід проаналізувати поведінку ознаки під час певної сукупност , яка називається вибіркою. Вибірка може включати від 10 до . На підставі даних вибірки будують ряд мінливості ознаки, або варіаційний ряд.
Варіаційний ряд – послідовність чисельних показників проявів певної ознаки (варіант), розташованих у порядку їхнього зростання чи зменшення.
Варіаційна крива – це графічне вираження кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє як розмах ціє ї мінливості, так і частоту зустрічальності окремих варіант.
ответ:Правильное условие такое:
Мяч брошен вертикально вверх с начальной скоростью 24 м/с. Зависимость расстояния h (в метрах) от мяча до земли от времени полета выражается формулой h = 24t − 5t² .
Дано:
V₀=24м/с
Найти: h; t
1) Скорость - это производная от расстояния.
V = h'
V = ( 24t − 5t²)'
V = 24 - 10t
Получили формулу, которая показывает зависимость скорости V
(в м/с) от времени полета t .
2) V = 24 - 10t
V - конечная скорость, которая в момент достижения мячом наибольшей высоты равна 0.
Решим уравнение и найдем время t.
0 = 24 - 10t
10t = 24
t = 24:10
t = 2,4
t=2,4 с - время полёта мяча снизу до наибольшей высоты.
3) Находим значение наибольшей высоты, на которую поднимется мяч за t=2,4c.
h=24t-5t² при t=2,4c.
h = 24·2,4 - 5·2,4² = 2,4·(24-5·2.4) = 2,4·(24-12) = 2,4·12= 28,8 м
4) Найдем tₓ все время полета от броска с земли до момента падения его на землю
tₓ = 2t = 2 · 2,4 = 4,8c
ответ: 28,8 м; 4,8c
Объяснение: