1.Как называется первичные образователи органических веществ в биогеоценозе? А.консументы Б.продуценты В.сапрофаги Г.продуценты и редуценты 2.Какую группу составляют травоядные животные в пищевой цепи? А.хищников Б.консументов В.продуцентов Г.редуцентов Д.сапрофитов 3.Определите правильный вариант пищевой цепи пресноводного водоема? А.фито и зоопланктон,кашалот Б.лягушка,змея,цапля В.тюлень,медведь Г.олень,волк Д.бактерии,простейшие,хищные рыбы,рачки,рыбы 4.Основная причина продолжения жизни в биоценозе? А.наличие растений Б.круговорот веществ В.существование консументов и редуцентов Г.разнообразие видов Д.взаимоотношение видов 5. Из каких важнейших источников слагается энергетический баланс? А.растения,животные Б.микроорганизмы,энергия растений В.солнечная и радиоактивная энергия Г.только солнечная энергия Д.нет правильного ответа 6.В каком из вариантов ответов показана схема цепи питания? А.растительноядные животные - автотрофные растения - плотоядные животные - сапрофаги Б.сапрофаги - растительноядные животные - растения - плотоядные животные В.плотоядные животные - растительноядные животные - микроорганизмы Г.автотрофные растения - растительноядные животные - плотоядные животные - сапрофаги Д.животные - сапрофаги - растения - грибы 7. Из каких основных частей состоит биоценоз? 1.продуценты; 2.планктон; 3.абиотические факторы; 4.консументы; 5.свет; 6.внегняя среда; 7.редуценты. А.1,6,7; Б.3,2,6; В.1,7,4; Г.7,6,3; Д.1,6,5. 8. Какие организмы составляют основание основание экологической пирамиды? А.автотрофные Б.гетеротрофные В.сапрофитные Г.зоопланктон Д.нет правильного ответа 9. Какой компонент составляет основу большинства биогеоценозов? А.редуценты Б.консументы 1-го порядка В.консументы и редуценты Г.консументы 3-го порядка Д.продуценты 10. В биогенной миграции атомов участвуют А.продуценты Б.консументы В.редуценты Г.консументы и редуценты Д.продуценты,консументы,редуценты.
На экологию города влияет преобладание западных и северо-западных ветров, несущих к Москве воздух, очищенный над лесными массивами западной части Московской области. В периоды преобладания восточных и юго-восточных ветров Москва получает менее чистый воздух, поскольку юго-восток области озеленён на 25—30 %, значительно распахан и более индустриальный. Качество водных ресурсов города лучше на северо-западе города, выше по течению Москвы-реки. Северо-запад Москвы более возвышенный, холмистый, имеет более тяжелые, глинистые и суглинистые почвы. Это активному поверхностному смыву, горизонтальной миграции загрязнения, его концентрации в водоемах и малому проникновению в грунты. Важным фактором улучшения экосистемы города является сохранение и развитие скверов, парков и деревьев внутри дворов, значительно пострадавших в последние годы от точечной застройки[источник не указан 2539 дней].
Москва влияет на прилегающую местность: атмосферное загрязнение рас на 70—100 км, депрессионные воронки от забора артезианских вод имеют радиусы 100—120 км, тепловые загрязнения и нарушение режима осадков наблюдается на расстоянии 90—100 км, а угнетение лесных массивов — на 30—40 км
ПОВЕДІНКОВИЙ АКТ - це сукупність послідовних природжених і набутих дій, що спрямовані на досягнення певного результату шляхом безпосереднього контакту з об'єктами середовища. У тварин є багато поведінкових актів, які наче окремі пазли формують мозаїку складної поведінки. Загальну структуру поведінкових актів відобража схема з трьох основних стадій: пошукова поведінка, ключові стимули, завершальний акт.
Першою стадією поведінкового акту є пошукова поведінка, що здійснюється під впливом мотиваційних стимулів. Так, на початку сезону розмноження самці птахів вибирають місця для гнізд, голодний собака шукає їжу.
Пошуки тварин базуються на природжених реакціях, але в процесі життя особини пошукова поведінка доповнюється набутими реакціями.
Другою стадією є дії, що проявляються як відповідь на певні подразники. Їх називають ключовими стимулами, тому що саме вони «вмикають» саме цю дію. Ключові стимули різноманітні та сприймаються за до органів чуття. Це може бути спів, мітка на дзьобі, запах їжі, дупло дерева тощо. Так, для птаха, який вибирає місце для гнізда, дупло в дереві буде ключовим сигналом, що вмикає наступні дії, пов’язані з будівництвом гнізда. Для голодного собаки запах закопаної у землі кістки буде сигналом для її відкопування.
Третьою стадією є завершальний акт, що здійснюється як фіксований комплекс дій (ФКД). Це складний комплекс природжених дій, що є подібними в усіх представників виду та проявляється без спеціального навчання. Саме такі реакції завершальної стадії поведінкових актів і є інстинктом у чистому вигляді. Якщо ці дії проявились у тварини, то вона буде їх виконувати навіть тоді, коли змінюються умови й доцільність цих дій втратиться.
Отже, поведінковий акт здійснюється в три стадії і складається з природжених та набутих дій, спрямованих на результат.
Стимули (сигнальні подразники) - це різноманітні за природою сигнали, що використовуються тваринами для впливів на поведінку. Залежно від їхнього значення та впливу на певній стадії поведінкових актів стимули поділяють на мотиваційні, пускові та завершальні.
Мотиваційні стимули - це внутрішні чи зовнішні подразники, які сприяють виникненню певної потреби й готують організм до відповідної активності. Так, у пташенят сріблястої чайки чи голодного собаки мотиваційним стимулом є відчуття голоду.
Пускові (ключові) стимули - це сигнали, які вникають інстинктивні реакції тварин. Носіями цих сигналів є самі тварини, а їхня здатність видавати такі сигнали є природженою. Ключовими подразниками можуть бути звуки (квакання в жаб, спів у співочих птахів), запахи (леткі сполуки для комах, собак), дотик, колір і зображення (малюнки на крилах метеликів, колір і форма квітів для нектарниць), рухи (прояви погрозливої поведінки в змій) тощо. Розглянемо роль ключових подразників на класичному прикладі етології. Пташенята мартина сріблястого після вилуплення з яєць хочуть їсти. Вони годинами дивляться на світ і шукають червону пляму, яка для них є ключовим стимулом. У дорослого мартина дзьоб жовтий, але знизу піддзьобка є яскрава червона пляма.
Пташенята шукають саме її. Вони будуть тикатися дзьобами в різні сторони, аж поки не натраплять на неї. Постукування дзьобиками в ділянці плями стимулює дорослу чайку до годування пташенят.
Завершальні стимули - це зовнішні чи внутрішні сигнали, які викликають завершення поведінкової реакції. Так, наповнений шлунок є сигналом для припинення харчової поведінки собаки чи пташенят, вигляд збудованого гнізда змушує птахів припинити свою роботу.
Объяснение:
На экологию города влияет преобладание западных и северо-западных ветров, несущих к Москве воздух, очищенный над лесными массивами западной части Московской области. В периоды преобладания восточных и юго-восточных ветров Москва получает менее чистый воздух, поскольку юго-восток области озеленён на 25—30 %, значительно распахан и более индустриальный. Качество водных ресурсов города лучше на северо-западе города, выше по течению Москвы-реки. Северо-запад Москвы более возвышенный, холмистый, имеет более тяжелые, глинистые и суглинистые почвы. Это активному поверхностному смыву, горизонтальной миграции загрязнения, его концентрации в водоемах и малому проникновению в грунты. Важным фактором улучшения экосистемы города является сохранение и развитие скверов, парков и деревьев внутри дворов, значительно пострадавших в последние годы от точечной застройки[источник не указан 2539 дней].
Москва влияет на прилегающую местность: атмосферное загрязнение рас на 70—100 км, депрессионные воронки от забора артезианских вод имеют радиусы 100—120 км, тепловые загрязнения и нарушение режима осадков наблюдается на расстоянии 90—100 км, а угнетение лесных массивов — на 30—40 км
ПОВЕДІНКОВИЙ АКТ - це сукупність послідовних природжених і набутих дій, що спрямовані на досягнення певного результату шляхом безпосереднього контакту з об'єктами середовища. У тварин є багато поведінкових актів, які наче окремі пазли формують мозаїку складної поведінки. Загальну структуру поведінкових актів відобража схема з трьох основних стадій: пошукова поведінка, ключові стимули, завершальний акт.
Першою стадією поведінкового акту є пошукова поведінка, що здійснюється під впливом мотиваційних стимулів. Так, на початку сезону розмноження самці птахів вибирають місця для гнізд, голодний собака шукає їжу.
Пошуки тварин базуються на природжених реакціях, але в процесі життя особини пошукова поведінка доповнюється набутими реакціями.
Другою стадією є дії, що проявляються як відповідь на певні подразники. Їх називають ключовими стимулами, тому що саме вони «вмикають» саме цю дію. Ключові стимули різноманітні та сприймаються за до органів чуття. Це може бути спів, мітка на дзьобі, запах їжі, дупло дерева тощо. Так, для птаха, який вибирає місце для гнізда, дупло в дереві буде ключовим сигналом, що вмикає наступні дії, пов’язані з будівництвом гнізда. Для голодного собаки запах закопаної у землі кістки буде сигналом для її відкопування.
Третьою стадією є завершальний акт, що здійснюється як фіксований комплекс дій (ФКД). Це складний комплекс природжених дій, що є подібними в усіх представників виду та проявляється без спеціального навчання. Саме такі реакції завершальної стадії поведінкових актів і є інстинктом у чистому вигляді. Якщо ці дії проявились у тварини, то вона буде їх виконувати навіть тоді, коли змінюються умови й доцільність цих дій втратиться.
Отже, поведінковий акт здійснюється в три стадії і складається з природжених та набутих дій, спрямованих на результат.
Стимули (сигнальні подразники) - це різноманітні за природою сигнали, що використовуються тваринами для впливів на поведінку. Залежно від їхнього значення та впливу на певній стадії поведінкових актів стимули поділяють на мотиваційні, пускові та завершальні.
Мотиваційні стимули - це внутрішні чи зовнішні подразники, які сприяють виникненню певної потреби й готують організм до відповідної активності. Так, у пташенят сріблястої чайки чи голодного собаки мотиваційним стимулом є відчуття голоду.
Пускові (ключові) стимули - це сигнали, які вникають інстинктивні реакції тварин. Носіями цих сигналів є самі тварини, а їхня здатність видавати такі сигнали є природженою. Ключовими подразниками можуть бути звуки (квакання в жаб, спів у співочих птахів), запахи (леткі сполуки для комах, собак), дотик, колір і зображення (малюнки на крилах метеликів, колір і форма квітів для нектарниць), рухи (прояви погрозливої поведінки в змій) тощо. Розглянемо роль ключових подразників на класичному прикладі етології. Пташенята мартина сріблястого після вилуплення з яєць хочуть їсти. Вони годинами дивляться на світ і шукають червону пляму, яка для них є ключовим стимулом. У дорослого мартина дзьоб жовтий, але знизу піддзьобка є яскрава червона пляма.
Пташенята шукають саме її. Вони будуть тикатися дзьобами в різні сторони, аж поки не натраплять на неї. Постукування дзьобиками в ділянці плями стимулює дорослу чайку до годування пташенят.
Завершальні стимули - це зовнішні чи внутрішні сигнали, які викликають завершення поведінкової реакції. Так, наповнений шлунок є сигналом для припинення харчової поведінки собаки чи пташенят, вигляд збудованого гнізда змушує птахів припинити свою роботу.
Подробнее - на -
Объяснение: