Скоротлива тканина, що складається, на відміну від гладеньких м'язів, з симпластів — багатоядерних м'язових волокон, які вкриті тонкою оболонкою — сарколемою. При і під мікроскопом волокна скелетних м'язів мають вигляд посмугованих у поперечному напрямі структур, що зумовлено чергуванням у їхніх міофібрилах ділянок з різними фізико-хімічними і оптичними властивостями. У хребетних посмуговані м'язи — здебільшого соматичні, або скелетні. Закріплюючись на скелеті, як на системі важелів, вони становлять активну частину апарату руху. Посмуговані м'язи пристосовані до швидких, енергійних скорочень, які забезпечують поступальні рухи тварин при локомоції. Цей тип м'язів створює мускульну основу: язика, глотки, гортані, серця та деяких інших органів.
Скелетні м'язи характерні в першу чергу для хребетних тварин. Серед безхребетних посмуговані м'язи наявні головним чином у членистоногих. Вони здійснюють в основному функцію переміщення тіла або окремих його ділянок у просторі.
Відповідь:
Сучасна біофізична електронна апаратура та новітні біохімічні методи
порівняно з традиційними мають низку переваг.
1. Сучасна апаратура дозволяє об’єктивніше реєструвати й фіксувати
інформацію про стан організму, отриману під час дослідження. Найчастіше
аналізуються цифрові показники або візуальні (переважно фотографічні)
зображення. Застосування точних методик дозволяє суттєво зменшити
спотворення при реєстрації різноманітних кривих, що закономірно виникає при
використанні рутинних методів (наприклад, унаслідок тертя реєструвального
пристрою до паперу).
2. Розвиток науки й техніки дозволив створювати апарати дуже малих
габаритів та ваги, які можна вживлювати у будь-які органи. Найчастіше ці
апарати застосовуються як своєрідні протези, що необхідні для заміни певних
ушкоджених хворобою частин органа. Найяскравішим прикладом такого
застосування електронного приладу є кардіостимулятор.
3. Сучасна електронна апаратура має високу чутливість. Це дозволяє
реєструвати надзвичайно малі величини, які характеризують різноманітні
показники життєдіяльності організму. На сьогодні можна виміряти температуру
з точністю до 0,00001оС – 0,000001оС, лінійні переміщення елементарних
частинок на кілька мілімікрон тощо.
4. Для глибинного пізнання досліджуваних процесів важливим є те, що
сучасні електронні прилади дозволяють реєструвати процеси, які тривають
дуже короткий час або швидко змінюються. Прилади, які застосовуються в
таких випадках, мають дуже малу початкову інерцію, можуть миттєво починати
працювати, тому ними можна вловити явища, які тривають десяті й соті частки
секунди.
5. Сучасні методи вимірювання дозволяють реєструвати первинну
інформацію безпосередньо в місці її виникнення. Наприклад, за до
різноманітних давачів можна реєструвати шуми в камерах серця і в
кровоносних судинах, загальний потік газів при вивченні легеневої вентиляції
та ін. Окрім того, розроблено низку давачів, які вводяться в організм на
тривалий час. Такі прилади застосовуються для біотелеметричної передачі
різноманітних фізіологічних параметрів на віддалі (наприклад, радіопігулки для
вимірювання й передачі даних про тиск, температуру, кислотність шлункового
соку тощо).
Скоротлива тканина, що складається, на відміну від гладеньких м'язів, з симпластів — багатоядерних м'язових волокон, які вкриті тонкою оболонкою — сарколемою. При і під мікроскопом волокна скелетних м'язів мають вигляд посмугованих у поперечному напрямі структур, що зумовлено чергуванням у їхніх міофібрилах ділянок з різними фізико-хімічними і оптичними властивостями. У хребетних посмуговані м'язи — здебільшого соматичні, або скелетні. Закріплюючись на скелеті, як на системі важелів, вони становлять активну частину апарату руху. Посмуговані м'язи пристосовані до швидких, енергійних скорочень, які забезпечують поступальні рухи тварин при локомоції. Цей тип м'язів створює мускульну основу: язика, глотки, гортані, серця та деяких інших органів.
Скелетні м'язи характерні в першу чергу для хребетних тварин. Серед безхребетних посмуговані м'язи наявні головним чином у членистоногих. Вони здійснюють в основному функцію переміщення тіла або окремих його ділянок у просторі.