1. яка роль мобільних генетичних елементів в урізноманітненні генома? 2. чим можна пояснити, що геноми представників різних рас людини відрізняються не більше ніж на 0,5 %? 3. які особливості каріотипу людини?
Органичения на размер насекомых обусловлены строением их дыхательной системы. Кислород доставляется непосредственно к клеткам трахейнодышащих членистоногих (Tracheata), к которым относятся многоножки, насекомые и скрыточелюстные через систему ветвящихся трубочек – трахей, открывающихся дыхальцами на поверхности их тел. При современном уровне кислорода в атмосфере крупнейшими из насекомых являются гигантская уэта (Deinacrida heteracantha) из Новой Зеландии, вес которой может достигать 70 грамм и жуки-голиафы, а самым длинным - палочник Phryganistria chinensis, достигающий 62 сантиметров. Однако, в каменноугольном периоде, когда уровень кислорода в атмосфере был выше нынешнего, трахейнодышащие достигали больших размеров: стрекозообразные меганевры имели размах крыльев около 40 сантиметров при длине тела 70, а многоножки-артроплевры вырастали до 2,5 метров в длину. Ограничения на размеры насекомых также накладывают их хитиновый покров и хищники.
Найбільш вірним є центрально-коркова теорія втомлення при м'язовій роботі. Відповідно до цієї теорії втомлення представляє коркову захисну реакцію й означає зниження працездатності в першу чергу коркових кліток.
При фізичній роботі втомлення передається трьома ознаками:
1) порушенням автоматичності руху : якщо на початку роботи людина може виконувати і побічну роботу (розмова і т.д.), те в міру втомлення ця можливість губиться і побічні дії завдають шкоди основній роботі.
2) порушенням рухової координації :при стомленні робота організму стає менш ощадливої, порушується координація рухів, що веде до зниження продуктивності праці, росту шлюбу, нещасливих випадків.
3) порушенням вегетативних реакцій і вегетативного компонента рухів: рясне потовиділення, частішання пульсу і т.п. Під вегетативними компонентами розуміються процеси у внутрішніх органах, регульовані центральною нервовою системою.
Органичения на размер насекомых обусловлены строением их дыхательной системы. Кислород доставляется непосредственно к клеткам трахейнодышащих членистоногих (Tracheata), к которым относятся многоножки, насекомые и скрыточелюстные через систему ветвящихся трубочек – трахей, открывающихся дыхальцами на поверхности их тел. При современном уровне кислорода в атмосфере крупнейшими из насекомых являются гигантская уэта (Deinacrida heteracantha) из Новой Зеландии, вес которой может достигать 70 грамм и жуки-голиафы, а самым длинным - палочник Phryganistria chinensis, достигающий 62 сантиметров. Однако, в каменноугольном периоде, когда уровень кислорода в атмосфере был выше нынешнего, трахейнодышащие достигали больших размеров: стрекозообразные меганевры имели размах крыльев около 40 сантиметров при длине тела 70, а многоножки-артроплевры вырастали до 2,5 метров в длину. Ограничения на размеры насекомых также накладывают их хитиновый покров и хищники.
При фізичній роботі втомлення передається трьома ознаками:
1) порушенням автоматичності руху : якщо на початку роботи людина може виконувати і побічну роботу (розмова і т.д.), те в міру втомлення ця можливість губиться і побічні дії завдають шкоди основній роботі.
2) порушенням рухової координації :при стомленні робота організму стає менш ощадливої, порушується координація рухів, що веде до зниження продуктивності праці, росту шлюбу, нещасливих випадків.
3) порушенням вегетативних реакцій і вегетативного компонента рухів: рясне потовиділення, частішання пульсу і т.п. Під вегетативними компонентами розуміються процеси у внутрішніх органах, регульовані центральною нервовою системою.