Потому что она ОТНОСИТСЯ к конкретным условиям обитания. В других условиях эта при не исчезает, если закреплена генетически, а просто не организму, а часто и мешает. Например, покровительственная окраска полярной совы или песца при отсутствии снега делает их заметными, крот не может жить на поверхности, а рыба на суше и пр.
Після того, як у 2009 році був прочитаний геном неандертальця, з'ясувалося, що сучасні жителі Азії, Європи і Америки успадкували від неандертальців приблизно 2% своєї ДНК.
Водночас у жителів Африки генів неандертальця тоді не виявили. Вчені зробили висновок, що епізоди схрещування між людьми і неандертальцями мали місце вже після того, як люди пішли з Африки.
У подальших дослідженнях, використовуючи все більш досконалі методи, вчені продовжували каталогізувати гени неандертальців в неафриканських популяціях, прагнучи краще зрозуміти історію людства, а також вплив ДНК неандертальців на сучасну людину.
Більше про: Неймовірні археологічні відкриття
Повільне дорослішання: учені проаналізували мозок австралопітеків і знайшли схожість до сучасних людей
Найменший в історії динозавр та "дракон, що танцює". Як наукові відкриття змінюють наше уявлення про давніх істот
Учені знайшли найменшого в світі динозавра – він був розміром з колібрі
При цьому каталог генів неандертальців в африканських популяціях так і не був складений через технічні обмеження і припущення, що неандертальці і споконвічні африканські популяції були географічно ізольовані один від одного.
Однак дослідники з Прінстонського університету, ґрунтуючись на новому обчислювальному методі, тепер вважають, що африканці дійсно мають ДНК неандертальців і що дуже рання історія людства була складнішою, ніж багато хто міг подумати. Більше читайте тут
Потому что она ОТНОСИТСЯ к конкретным условиям обитания. В других условиях эта при не исчезает, если закреплена генетически, а просто не организму, а часто и мешает. Например, покровительственная окраска полярной совы или песца при отсутствии снега делает их заметными, крот не может жить на поверхности, а рыба на суше и пр.
*̸̵̵̵̸̴̴̸̴̵̸̸̸̵̵̡͓̫͍̺͇͎̻͍̼̼̦͎͓̝̪͍̼̘̟͇̞͇̞͓͎̻̺͔̺̞̘̺̟̞̞̞͍̓̓͒́̈́̾́̽́͐̾̒̓̒̾̈́̔̽̽͌̔̒͐͌͊͒͑̈́̓͊͛̓̀̕͘͘͘͜͠͠͠*̵̴̵̵̸̵̴̴̵̴̵̸̵̴̸̢̡̡̠͍̝͉̘̦͍͇̠̠̙̠͇͓͖͍̙̼̙̦̦̻̙͓̺̙̘͓̪̻͕͔͇̼̪̘̼̔͆̈́̐͌̔̽̿̓͑͋̓̓͛̈́̓̈́͛͋̒͐̒̿̔̾͋̿̈́͑͌̚̕̚͘̚̕͝͠͠͝͝*̸̵̸̴̴̸̵̸̴̴̴̴̴̸̵̵̴̡̦̻̫̺̘͕̺̠̼͙̘̠̦͕̝͕̼̞̟̺͔̠͖͖͚̼͔͎͉̼̼̻̻̞͖̝͙͓͓̙͍͊͛̐̾̿͆̾́͐̓́͋̈́̒̓̽͊̀͑̓̓́͌̀́̓͆̒͆̽͆̒́͑͒̈́͑̓͒̕̕͜͜͜͜͝͠͝͝*̸̸̸̴̴̵̸̵̵̵̵̵̸̴̴̴̸̸̢̪̼͖̫̝͍͇̼̘͕̘͍̪̦͔̪̪̪̞͍̼͙̼͕͖̪̫̺̠̦͙̝̦͍͚̠̘̦͍̦͖̼͖͉̙͎̾̈́̓̾̿̓͋̽͛̔͊͌̈́̀͋̓̓̒̔̒̿͒͛͊̀͒͋̒͋̔͌͐͌͛̓͘̕̚̕̚͘̕͜͝͝͠͝͝͝͝͝͝*̸̸̴̵̸̸̵̸̴̵̴̸̸̸̸̡̡̟͓̠̙̦̪͔̘̞͖̫͕̦̼͔̻͕͉͓͓͉͓̙̼̙͓̪̼̪̫͍͎͇̻̞͛͋̈́̒̽͛̓̈́̒̀͊̔̒͆͛̓̓̾̔͐̽̒͊̽̐͒́̈́̔͑̓̕̚̚̕͜͜͠͠͝͝͝͝͠͠*̴̵̸̴̴̵̴̸̸̵̸̸̴̵̡̡̡̡̢͔̦̼̼̞͇͎̘͎̻͕̻̠͓̝̫̠͚̝͚͕͎͍͓͕̺͙͉̻̝͔̙͍̟͊̽̀̓̓͌͆́̈́͋͐͑̓̾͑͊͑͆̔̐͌̓̒͌͋̚͘͘̚͘͜͜͝͠͠͝͠͝͝͝͠͝*̸̴̵̴̴̵̴̸̵̴̴̴̴̵̴̴̵̸̡̡̢̪͍͉̫͕̠̞̠̺̟͓͕̦̻͓̞͚̼͉̞͇͓̞̪̙͍͙̺͉͇̦̘͍͎͍͎̪͕̙͇̞̟̘͓͉̼̞̘͆͛̐̔͐͆̈́́̔̔̓͌͐̿͑͆̐͑͊͐͒͋͐̓͑͋͌̿̓̾͊̒͋̈́͊͊̚͘̚̕̕̚͘̕̕͝͠͝͠͠*̵̴̸̴̴̴̸̴̵̴̴̡̢̢̡̺̙͙͇͙̞̼͍͚͓̙̫͇͇̘͎̙͙̝̙͔͙̻͐͑͌͐̓͆̓͌̿̐̽͑̒̈́̾͋̐̽̔͌̈́̀͛͆́͐̕͘͜͜͝͝͝*̸̵̵̸̴̸̴̸̸̵̸̴̸̵̸̢̢̡̼͎͕̼̠̼̙͇͎͚̟̝̦̫͉̟̪̟͉̝̦̘͕̼͔͔͔̙̫͎̫̙͕̝͉̫͍̻͑͒̔̈́̈́̓̐͑̐̾̒̽͌͋̈́͋̀̈́͊͑̓̓͒̓͊̈́͑͑̈́͆̽͊̈́̐̚̚̕̕̕͜͝͝͝͠*̸̵̴̴̸̸̸̸̸̸̸̸̴̵̡̡̡̢͚̘̼̟͙͎͍̘̺͍̼͓̫̦̻͚̝̟͓̻͎͚̟̼͔̫̺͉̫͓͕̞̺̟̓͆̐̈́̿̒̔͒͋͛̽͛̿͑͋̿͌͛͆̽̿͋̿̒̔͑̈́̿̚̚͘͘̚̚͘̕͜͜͝͠͝*̸̵̵̵̸̴̴̸̴̵̸̸̸̵̵̡͓̫͍̺͇͎̻͍̼̼̦͎͓̝̪͍̼̘̟͇̞͇̞͓͎̻̺͔̺̞̘̺̟̞̞̞͍̓̓͒́̈́̾́̽́͐̾̒̓̒̾̈́̔̽̽͌̔̒͐͌͊͒͑̈́̓͊͛̓̀̕͘͘͘͜͠͠͠*̵̴̵̵̸̵̴̴̵̴̵̸̵̴̸̢̡̡̠͍̝͉̘̦͍͇̠̠̙̠͇͓͖͍̙̼̙̦̦̻̙͓̺̙̘͓̪̻͕͔͇̼̪̘̼̔͆̈́̐͌̔̽̿̓͑͋̓̓͛̈́̓̈́͛͋̒͐̒̿̔̾͋̿̈́͑͌̚̕̚͘̚̕͝͠͠͝͝*̸̵̸̴̴̸̵̸̴̴̴̴̴̸̵̵̴̡̦̻̫̺̘͕̺̠̼͙̘̠̦͕̝͕̼̞̟̺͔̠͖͖͚̼͔͎͉̼̼̻̻̞͖̝͙͓͓̙͍͊͛̐̾̿͆̾́͐̓́͋̈́̒̓̽͊̀͑̓̓́͌̀́̓͆̒͆̽͆̒́͑͒̈́͑̓͒̕̕͜͜͜͜͝͠͝͝*̸̸̸̴̴̵̸̵̵̵̵̵̸̴̴̴̸̸̢̪̼͖̫̝͍͇̼̘͕̘͍̪̦͔̪̪̪̞͍̼͙̼͕͖̪̫̺̠̦͙̝̦͍͚̠̘̦͍̦͖̼͖͉̙͎̾̈́̓̾̿̓͋̽͛̔͊͌̈́̀͋̓̓̒̔̒̿͒͛͊̀͒͋̒͋̔͌͐͌͛̓͘̕̚̕̚͘̕͜͝͝͠͝͝͝͝͝͝*̸̸̴̵̸̸̵̸̴̵̴̸̸̸̸̡̡̟͓̠̙̦̪͔̘̞͖̫͕̦̼͔̻͕͉͓͓͉͓̙̼̙͓̪̼̪̫͍͎͇̻̞͛͋̈́̒̽͛̓̈́̒̀͊̔̒͆͛̓̓̾̔͐̽̒͊̽̐͒́̈́̔͑̓̕̚̚̕͜͜͠͠͝͝͝͝͠͠*̴̵̸̴̴̵̴̸̸̵̸̸̴̵̡̡̡̡̢͔̦̼̼̞͇͎̘͎̻͕̻̠͓̝̫̠͚̝͚͕͎͍͓͕̺͙͉̻̝͔̙͍̟͊̽̀̓̓͌͆́̈́͋͐͑̓̾͑͊͑͆̔̐͌̓̒͌͋̚͘͘̚͘͜͜͝͠͠͝͠͝͝͝͠͝*̸̴̵̴̴̵̴̸̵̴̴̴̴̵̴̴̵̸̡̡̢̪͍͉̫͕̠̞̠̺̟͓͕̦̻͓̞͚̼͉̞͇͓̞̪̙͍͙̺͉͇̦̘͍͎͍͎̪͕̙͇̞̟̘͓͉̼̞̘͆͛̐̔͐͆̈́́̔̔̓͌͐̿͑͆̐͑͊͐͒͋͐̓͑͋͌̿̓̾͊̒͋̈́͊͊̚͘̚̕̕̚͘̕̕͝͠͝͠͠*̵̴̸̴̴̴̸̴̵̴̴̡̢̢̡̺̙͙͇͙̞̼͍͚͓̙̫͇͇̘͎̙͙̝̙͔͙̻͐͑͌͐̓͆̓͌̿̐̽͑̒̈́̾͋̐̽̔͌̈́̀͛͆́͐̕͘͜͜͝͝͝*̸̵̵̸̴̸̴̸̸̵̸̴̸̵̸̢̢̡̼͎͕̼̠̼̙͇͎͚̟̝̦̫͉̟̪̟͉̝̦̘͕̼͔͔͔̙̫͎̫̙͕̝͉̫͍̻͑͒̔̈́̈́̓̐͑̐̾̒̽͌͋̈́͋̀̈́͊͑̓̓͒̓͊̈́͑͑̈́͆̽͊̈́̐̚̚̕̕̕͜͝͝͝͠*̸̵̴̴̸̸̸̸̸̸̸̸̴̵̡̡̡̢͚̘̼̟͙͎͍̘̺͍̼͓̫̦̻͚̝̟͓̻͎͚̟̼͔̫̺͉̫͓͕̞̺̟̓͆̐̈́̿̒̔͒͋͛̽͛̿͑͋̿͌͛͆̽̿͋̿̒̔͑̈́̿̚̚͘͘̚̚͘̕͜͜͝͠͝*̸̵̵̵̸̴̴̸̴̵̸̸̸̵̵̡͓̫͍̺͇͎̻͍̼̼̦͎͓̝̪͍̼̘̟͇̞͇̞͓͎̻̺͔̺̞̘̺̟̞̞̞͍̓̓͒́̈́̾́̽́͐̾̒̓̒̾̈́̔̽̽͌̔̒͐͌͊͒͑̈́̓͊͛̓̀̕͘͘͘͜͠͠͠*̵̴̵̵̸̵̴̴̵̴̵̸̵̴̸̢̡̡̠͍̝͉̘̦͍͇̠̠̙̠͇͓͖͍̙̼̙̦̦̻̙͓̺̙̘͓̪̻͕͔͇̼̪̘̼̔͆̈́̐͌̔̽̿̓͑͋̓̓͛̈́̓̈́͛͋̒͐̒̿̔̾͋̿̈́͑͌̚̕̚͘̚̕͝͠͠͝͝*̸̵̸̴̴̸̵̸̴̴̴̴̴̸̵̵̴̡̦̻̫̺̘͕̺̠̼͙̘̠̦͕̝͕̼̞̟̺͔̠͖͖͚̼͔͎͉̼̼̻̻̞͖̝͙͓͓̙͍͊͛̐̾̿͆̾́͐̓́͋̈́̒̓̽͊̀͑̓̓́͌̀́̓͆̒͆̽͆̒́͑͒̈́͑̓͒̕̕͜͜͜͜͝͠͝͝*̸̸̸̴̴̵̸̵̵̵̵̵̸̴̴̴̸̸̢̪̼͖̫̝͍͇̼̘͕̘͍̪̦͔̪̪̪̞͍̼͙̼͕͖̪̫̺̠̦͙̝̦͍͚̠̘̦͍̦͖̼͖͉̙͎̾̈́̓̾̿̓͋̽͛̔͊͌̈́̀͋̓̓̒̔̒̿͒͛͊̀͒͋̒͋̔͌͐͌͛̓͘̕̚̕̚͘̕͜͝͝͠͝͝͝͝͝͝*̸̸̴̵̸̸̵̸̴̵̴̸̸̸̸̡̡̟͓̠̙̦̪͔̘̞͖̫͕̦̼͔̻͕͉͓͓͉͓̙̼̙͓̪̼̪̫͍͎͇̻̞͛͋̈́̒̽͛̓̈́̒̀͊̔̒͆͛̓̓̾̔͐̽̒͊̽̐͒́̈́̔͑̓̕̚̚̕͜͜͠͠͝͝͝͝͠͠*̴̵̸̴̴̵̴̸̸̵̸̸̴̵̡̡̡̡̢͔̦̼̼̞͇͎̘͎̻͕̻̠͓̝̫̠͚̝͚͕͎͍͓͕̺͙͉̻̝͔̙͍̟͊̽̀̓̓͌͆́̈́͋͐͑̓̾͑͊͑͆̔̐͌̓̒͌͋̚͘͘̚͘͜͜͝͠͠͝͠͝͝͝͠͝*̸̴̵̴̴̵̴̸̵̴̴̴̴̵̴̴̵̸̡̡̢̪͍͉̫͕̠̞̠̺̟͓͕̦̻͓̞͚̼͉̞͇͓̞̪̙͍͙̺͉͇̦̘͍͎͍͎̪͕̙͇̞̟̘͓͉̼̞̘͆͛̐̔͐͆̈́́̔̔̓͌͐̿͑͆̐͑͊͐͒͋͐̓͑͋͌̿̓̾͊̒͋̈́͊͊̚͘̚̕̕̚͘̕̕͝͠͝͠͠*̵̴̸̴̴̴̸̴̵̴̴̡̢̢̡̺̙͙͇͙̞̼͍͚͓̙̫͇͇̘͎̙͙̝̙͔͙̻͐͑͌͐̓͆̓͌̿̐̽͑̒̈́̾͋̐̽̔͌̈́̀͛͆́͐̕͘͜͜͝͝͝*̸̵̵̸̴̸̴̸̸̵̸̴̸̵̸̢̢̡̼͎͕̼̠̼̙͇͎͚̟̝̦̫͉̟̪̟͉̝̦̘͕̼͔͔͔̙̫͎̫̙͕̝͉̫͍̻͑͒̔̈́̈́̓̐͑̐̾̒̽͌͋̈́͋̀̈́͊͑̓̓͒̓͊̈́͑͑̈́͆̽͊̈́̐̚̚̕̕̕͜͝͝͝͠*̸̵̴̴̸̸̸̸̸̸̸̸̴̵̡̡̡̢͚̘̼̟͙͎͍̘̺͍̼͓̫̦̻͚̝̟͓̻͎͚̟̼͔̫̺͉̫͓͕̞̺̟̓͆̐̈́̿̒̔͒͋͛̽͛̿͑͋̿͌͛͆̽̿͋̿̒̔͑̈́̿̚̚͘͘̚̚͘̕͜͜͝͠͝*̸̵̵̵̸̴̴̸̴̵̸̸̸̵̵̡͓̫͍̺͇͎̻͍̼̼̦͎͓̝̪͍̼̘̟͇̞͇̞͓͎̻̺͔̺̞̘̺̟̞̞̞͍̓̓͒́̈́̾́̽́͐̾̒̓̒̾̈́̔̽̽͌̔̒͐͌͊͒͑̈́̓͊͛̓̀̕͘͘͘͜͠͠͠*̵̴̵̵̸̵̴̴̵̴̵̸̵̴̸̢̡̡̠͍̝͉̘̦͍͇̠̠̙̠͇͓͖͍̙̼̙̦̦̻̙͓̺̙̘͓̪̻͕͔͇̼̪̘̼̔͆̈́̐͌̔̽̿̓͑͋̓̓͛̈́̓̈́͛͋̒͐̒̿̔̾͋̿̈́͑͌̚̕̚͘̚̕͝͠͠͝͝*̸̵̸̴̴̸̵̸̴̴̴̴̴̸̵̵̴̡̦̻̫̺̘͕̺̠̼͙̘̠̦͕̝͕̼̞̟̺͔̠͖͖͚̼͔͎͉̼̼̻̻̞͖̝͙͓͓̙͍͊͛̐̾̿͆̾́͐̓́͋̈́̒̓̽͊̀͑̓̓́͌̀́̓͆̒͆̽͆̒́͑͒̈́͑̓͒̕̕͜͜͜͜͝͠͝͝*̸̸̸̴̴̵̸̵̵̵̵̵̸̴̴̴̸̸̢̪̼͖̫̝͍͇̼̘͕̘͍̪̦͔̪̪̪̞͍̼͙̼͕͖̪̫̺̠̦͙̝̦͍͚̠̘̦͍̦͖̼͖͉̙͎̾̈́̓̾̿̓͋̽͛̔͊͌̈́̀͋̓̓̒̔̒̿͒͛͊̀͒͋̒͋̔͌͐͌͛̓͘̕̚̕̚͘̕͜͝͝͠͝͝͝͝͝͝*̸̸̴̵̸̸̵̸̴̵̴̸̸̸̸̡̡̟͓̠̙̦̪͔̘̞͖̫͕̦̼͔̻͕͉͓͓͉͓̙̼̙͓̪̼̪̫͍͎͇̻̞͛͋̈́̒̽͛̓̈́̒̀͊̔̒͆͛̓̓̾̔͐̽̒͊̽̐͒́̈́̔͑̓̕̚̚̕͜͜͠͠͝͝͝͝͠͠*̴̵̸̴̴̵̴̸̸̵̸̸̴̵̡̡̡̡̢͔̦̼̼̞͇͎̘͎̻͕̻̠͓̝̫̠͚̝͚͕͎͍͓͕̺͙͉̻̝͔̙͍̟͊̽̀̓̓͌͆́̈́͋͐͑̓̾͑͊͑͆̔̐͌̓̒͌͋̚͘͘̚͘͜͜͝͠͠͝͠͝͝͝͠͝*̸̴̵̴̴̵̴̸̵̴̴̴̴̵̴̴̵̸̡̡̢̪͍͉̫͕̠̞̠̺̟͓͕̦̻͓̞͚̼͉̞͇͓̞̪̙͍͙̺͉͇̦̘͍͎͍͎̪͕̙͇̞̟̘͓͉̼̞̘͆͛̐̔͐͆̈́́̔̔̓͌͐̿͑͆̐͑͊͐͒͋͐̓͑͋͌̿̓̾͊̒͋̈́͊͊̚͘̚̕̕̚͘̕̕͝͠͝͠͠*̵̴̸̴̴̴̸̴̵̴̴̡̢̢̡̺̙͙͇͙̞̼͍͚͓̙̫͇͇̘͎̙͙̝̙͔͙̻͐͑͌͐̓͆̓͌̿̐̽͑̒̈́̾͋̐̽̔͌̈́̀͛͆́͐̕͘͜͜͝͝͝*̸̵̵̸̴̸̴̸̸̵̸̴̸̵̸̢̢̡̼͎͕̼̠̼̙͇͎͚̟̝̦̫͉̟̪̟͉̝̦̘͕̼͔͔͔̙̫͎̫̙͕̝͉̫͍̻͑͒̔̈́̈́̓̐͑̐̾̒̽͌͋̈́͋̀̈́͊͑̓̓͒̓͊̈́͑͑̈́͆̽͊̈́̐̚̚̕̕̕͜͝͝͝͠*̸̵̴̴̸̸̸̸̸̸̸̸̴̵̡̡̡̢͚̘̼̟͙͎͍̘̺͍̼͓̫̦̻͚̝̟͓̻͎͚̟̼͔̫̺͉̫͓͕̞̺̟̓͆̐̈́̿̒̔͒͋͛̽͛̿͑͋̿͌͛͆̽̿͋̿̒̔͑̈́̿̚̚͘͘̚̚͘̕͜͜͝͠͝*̸̵̵̵̸̴̴̸̴̵̸̸̸̵̵̡͓̫͍̺͇͎̻͍̼̼̦͎͓̝̪͍̼̘̟͇̞͇̞͓͎̻̺͔̺̞̘̺̟̞̞̞͍̓̓͒́̈́̾́̽́͐̾̒̓̒̾̈́̔̽̽͌̔̒͐͌͊͒͑̈́̓͊͛̓̀̕͘͘͘͜͠͠͠*̵̴̵̵̸̵̴̴̵̴̵̸̵̴̸̢̡̡̠͍̝͉̘̦͍͇̠̠̙̠͇͓͖͍̙̼̙̦̦̻̙͓̺̙̘͓̪̻͕͔͇̼̪̘̼̔͆̈́̐͌̔̽̿̓͑͋̓̓͛̈́̓̈́͛͋̒͐̒̿̔̾͋̿̈́͑͌̚̕̚͘̚̕͝͠͠͝͝*̸̵̸̴̴̸̵̸̴̴̴̴̴̸̵̵̴̡̦̻̫̺̘͕̺̠̼͙̘̠̦͕̝͕̼̞̟̺͔̠͖͖͚̼͔͎͉̼̼̻̻̞͖̝͙͓͓̙͍͊͛̐̾̿͆̾́͐̓́͋̈́̒̓̽͊̀͑̓̓́͌̀́̓͆̒͆̽͆̒́͑͒̈́͑̓͒̕̕͜͜͜͜͝͠͝͝*̸̸̸̴̴̵̸̵̵̵̵̵̸̴̴̴̸̸̢̪̼͖̫̝͍͇̼̘͕̘͍̪̦͔̪̪̪̞͍̼͙̼͕͖̪̫̺̠̦͙̝̦͍͚̠̘̦͍̦͖̼͖͉̙͎̾̈́̓̾̿̓͋̽͛̔͊͌̈́̀͋̓̓̒̔̒̿͒͛͊̀͒͋̒͋̔͌͐͌͛̓͘̕̚̕̚͘̕͜͝͝͠͝͝͝͝͝͝*̸̸̴̵̸̸̵̸̴̵̴̸̸̸̸̡̡̟͓̠̙̦̪͔̘̞͖̫͕̦̼͔̻͕͉͓͓͉͓̙̼̙͓̪̼̪̫͍͎͇̻̞͛͋̈́̒̽͛̓̈́̒̀͊̔̒͆͛̓̓̾̔͐̽̒͊̽̐͒́̈́̔͑̓̕̚̚̕͜͜͠͠͝͝͝͝͠͠
.
Після того, як у 2009 році був прочитаний геном неандертальця, з'ясувалося, що сучасні жителі Азії, Європи і Америки успадкували від неандертальців приблизно 2% своєї ДНК.
Водночас у жителів Африки генів неандертальця тоді не виявили. Вчені зробили висновок, що епізоди схрещування між людьми і неандертальцями мали місце вже після того, як люди пішли з Африки.
У подальших дослідженнях, використовуючи все більш досконалі методи, вчені продовжували каталогізувати гени неандертальців в неафриканських популяціях, прагнучи краще зрозуміти історію людства, а також вплив ДНК неандертальців на сучасну людину.
Більше про: Неймовірні археологічні відкриття
Повільне дорослішання: учені проаналізували мозок австралопітеків і знайшли схожість до сучасних людей
Найменший в історії динозавр та "дракон, що танцює". Як наукові відкриття змінюють наше уявлення про давніх істот
Учені знайшли найменшого в світі динозавра – він був розміром з колібрі
При цьому каталог генів неандертальців в африканських популяціях так і не був складений через технічні обмеження і припущення, що неандертальці і споконвічні африканські популяції були географічно ізольовані один від одного.
Однак дослідники з Прінстонського університету, ґрунтуючись на новому обчислювальному методі, тепер вважають, що африканці дійсно мають ДНК неандертальців і що дуже рання історія людства була складнішою, ніж багато хто міг подумати. Більше читайте тут
Объяснение: