американський зоолог Едвард Вілсон провів дослід розрізав на декілька частин інфузорію. Усі фрагменти тіла інфузорії загинули без поділу і відновлення окрім шматочка у який потрапило велике ядро. Фрагмент частини з великим ядром із часом не тільки відновив решту частин клітини а й поновив усі процеси життєдіяльності. Як пояснити результати досліду???
Відповідь:
У рослинних клітинах вакуолі переважно займають більше 30 % об'єму, а в окремих випадках навіть до 90 %. Вакуолі рослин споріднені із лізосомами тварин і містять велику кількість гідролітичних ферментів, проте їхні функції не обмежені тільки перетравленням біополімерів. Зокрема цей компартмент може використовуватись для зберігання, як поживних речовин так і відходів метаболізму. Також вакуолі дають можливість економно і швидко збільшувати розмір клітини не збільшуючи об'єму цитоплазми. Не рідко одна клітина може містити кілька вакуоль з різними функціями[1].
Вакуолі рослин необхідні для регулювання тургорного тиску та pH цитоплазми. Наприклад, у випадку зростання кислотності навколишнього середовища надмірне надходження протонів у цитолазму принаймні деякою мірою компенсується їх транспортом всередину вакуоль. Схожим чином підтримується і тургор, частково завдяки контрольованому розщепленню та синтезу полімерів, таких як поліфосфати, у вакуолях, а частково, завдяки зміні швидкості транспроту амінокислот, цукрів та інших малих молекул через плазмалему та тонопласт (мембрану вакуолі)[1].
У вакуолях зберігаються найрізноманітніші речовини, деякі із яких можуть мати поживну цінність. Так у насінні квасолі і гороху вакуолі містять велику кількість білків. Коли насіння проростає білки розщеплюються гідролітичними ферментами, а амінокислоти транспортуються через тонопласт у циптоплазму. Також вакуолі можуть накопичувати пігменти, такі як антоціанін, зокрема у пелюстках для приваблення запилювачів. З іншого боку, ці органели також можуть містити речовини із відлякувальною функцією для захисту від рослиноїдних тварин[1].
Клітинний сік Вакуолі – водяниста рідина, що містить різноманітні неорганічні (фосфати, нітрати, хлориди) та органічні сполуки, які виділяє протопласт. У різних видів рослин і навіть у різних органах однієї рослини хімічний склад клітинного соку неоднаковий і може змінюватися з віком клітини.
2. Около 100 тысяч видов.
3. Приблизительно 20 тысяч видов.
4. Около 700 видов.
5. Голова, туловище, нога.
6. Состоит всего из двух отделов: туловище и нога.
7. Виноградная улитка, слизень, прудовик.
8. Мидии, беззубки, жемчужницы, тридакны, морские гребешки.
9. Наутилус,каракатица,осьминог,кальмар и аммонит.
10. Тело брюхоногих моллюсков ассиметрично.
11. Слизни, каракатицы, прудовики.
12. Головоногие моллюски.
14. Незамкнутая кровеносная система.
15. Брюхоногие: 2-х камерное; двустворчатые: 3-х камерное; головоногие - 3-х камерное.
16. Раковина состоит из трёх слоёв.
18. У всех моллюсков мягкое, слизистое тело, поэтому их называют еще мягкотелыми.
19. Двустворчатые моллюски - природные фильтраторы. Они участвуют в биологической очистке вод.
20. Мантия - кожная складка, покрывающая тело.
21. Образуется жемчужина.
22. Мантийная полость - это полость, ограниченная снаружи мантией у моллюсков, а изнутри - телом животного.
23. Выделительная система стоит из почек, каналы которых открываются в мантийную полость.
24. Тёрка находится в области глотке. При тёрки моллюски соскабливают пишу с растений, схватывают добычу.
25. Печень.
26. Чернильная железа характерна для головоногих.
27. Кишечник двустворчатых моллюсков заканчивается анальным отверстием.
28. Как половым, так и бесполым путём.
29. Хитиновые челюсти в виде клюва попугая наблюдаются у головоногих моллюсков.
30. Жемчужина появляется внутри раковины после проникновения в домик моллюска посторонней частицы – песчинки, паразита, даже пузырька воздуха или капли жидкости
31. Ахатины.
32. У головоногих моллюсков.
33. Неравная система моллюсков тетраневрального типа.
34. У головоногих наблюдается почти замкнутая кровеносная система.
3. Жабры, расположены под мантией.
37. Вода и непереваренные остатки пищи выходят через верхний сифон.