Движение – это основа всего живого на земле. Мир живой природы находится в непрерывном движении. Двигаются стада или стаи животных, отдельные организмы, двигаются бактерии и простейшие в капле воды. Растения поворачивают свои листья к солнцу, всё живое растёт движения за миллиарды лет долгий путь эволюции. Типы передвижения животных. 1. Амебоидное движение Амебоидное движение присуще корненожкам и некоторым отдельным клеткам многоклеточных животных (например - лейкоцитам крови) . Пока у биологов нет единого мнения о том, что является причиной амебоидного движения. У клетки образуются выросты цитоплазмы, число и величина которых постоянно меняются, как меняется и форма самой клетки 2. Движения при жгутиков и ресничек. Движения при жгутиков и ресничек характерно не только для жгутиконосцев и инфузорий, оно присуще некоторым многоклеточным животным и их личинкам. У высокоорганизованных животных клетки, имеющие жгутики или реснички, встречаются в дыхательной, пищеварительной, половой системах. Строение всех жгутиков и ресничек практически одинаково. Вращаясь или взмахивая, жгутики и реснички создают движущую силу и закручивают тело вокруг собственной оси. Увеличение числа ресничек убыстряет передвижение. Такой движения свойствен обычно мелким беспозвоночным животным, обитающим в водной среде. Но есть еще большая группа животных. А как передвигаются они. 3. Движение с мышц. Движение с мышц осуществляется у многоклеточных животных. Характерно для беспозвоночных и позвоночных животных. Любое движение - это очень сложная, но слаженная деятельность больших групп мышц и биологических, химических, физических процессов в организме. Мышцы образованы мышечной тканью. Главная особенность мышечной ткани сокращаться. За счет сокращения мышц и осуществляется движение. У круглых червей поочередное сокращение продольных мышц вызывает характерные изгибы тела. За счет этих телодвижений червь двигается вперед. Кольчатые черви освоили новые движения в связи с тем, что в их мускулатуре, помимо продольных мышц, появились поперечные мышцы. Поочередно сокращая поперечные и продольные мышцы, червь, используя щетинки на сегментах тела, раздвигает частички почвы и движется вперед. Пиявки освоили шагающие движения, используя для прикрепления присоски. У представителей класса Гидроидные передвижение происходит “шагами”. У круглых и кольчатых червей кожно-мускульный мешок взаимодействует с заключенной в нем жидкостью (гидроскелет) . Брюхоногие моллюски двигаются благодаря волнам сокращения, пробегающим по подошве ноги. Обильно выделяемая слизь облегчает скольжение и ускоряет движение. Двустворчатые моллюски двигаются с мускулистой ноги, а головоногие освоили реактивный передвижения, выталкивая воду из мантийной полости. Членистоногих отличает наружный скелет. Многие ракообразные для передвижения по грунту используют ходильные ноги, а для плавания им служит либо хвостовой плавник, либо плавательные ноги. Любой из этих передвижения возможен при наличии хорошо развитой мускулатуры и подвижном сочленении конечностей с туловищем. Паукообразные передвигаются на ходильных ножках, а мелкие пауки, образующие паутину, могут перемещаться с ветра. У большинства членистоногих специальными органами передвижения служат не только ноги, но и (в зависимости от систематической принадлежности) другие образования, например крылья у насекомых. У кузнечиков с низкой частотой биения крыльев мышцы прикрепляются к их основаниям. Пресмыкающиеся Короткие конечности пресмыкающихся, расположенные по бокам туловища, не поднимают тело высоко над землей, и оно волочится по земле. Птицы Наиболее развиты (до 25% от массы птицы) мышцы, двигающие крыльями А также животные плавают, ползают, ходят, бегают, прыгают и летают
Групи рослин за тривалого впливу сукупності екологічних чинників виробили особливі спадково закріплені зовнішні ознаки. За будовою надземної частини вищих рослин виділяють життєві форми: дерева (молоді пагони наприкінці першого року життя повністю дерев'яніють, один головний пагін – більш-менш вертикальний стовбур, він росте інтенсивніше за бічні пагони, у верхній частині стовбура дерев формується крона, що дає змогу рослині ефективно вловлювати світло, особливо у лісах), чагарники (багато здерев’янілих пагонів, що змінюють один одного; бузок, калина, шипшина, ліщина, смородина, малина), чагарнички (маленькі чагарники, коротша тривалість життя, верхня частина трав’янистих квітконосних пагонів щорічно відмирає; полин, чорниці, шавлія, лаванда), трав'янисті рослини (стебло здебільшого не дерев'яніє; капуста, буряк, картопля, півонія, м'ята, багато видів папоротей). Залежно від місцезростання трав'янисті рослини поділяють на водні (наприклад, очерет) та наземні (пирій, суниці тощо).
У лісах переважають деревні рослини, а на луках чи в степах - трав'янисті.
Рослини бувають однорічними (розвиваються та живуть протягом одного року або навіть кількох місяців), дворічними (в перший рік життя утворюють вегетативні органи та накопичують у своїх підземних - морква, редька, буряк, жоржини - або в надземних – капуста - частинах поживні речовини, наступного року вони цвітуть і утворюють плоди та насіння) та багаторічними (живуть багато років; дерева).
2. Що таке рослинне угруповання?
Різні види рослин існують не окремо один від одного, вони входять до складу певних рослинних угруповань. Рослинні угруповання - це групи взаємопов'язаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають у певній місцевості з однорідними умовами життя. Найчисленніші (домінуючі) види визначають характер самого рослинного угруповання (ковила в ковиловому степу, дуб і граб у дубово-грабовому лісі).
3. Що таке ярусність? Якою вона буває?
Ярусність розташування рослинного угруповання. Розрізняють надземну (визначається певним розташуванням надземних частин різних видів рослин за висотою) і підземну (розташуванням їхніх підземних частин за глибиною проникнення в ґрунт).
Виділяють до п'яти основних надземних ярусів рослинного угруповання (верхні яруси зазвичай обирають світлолюбні рослини, а нижні - тіньовитривалі і тіньолюбні).
У мішаному лісі верхній надземний ярус складають високорослі дерева (сосна, дуб, граб), рослини наступного ярусу - це невисокі дерева (дика груша), третій ярус чагарників (ліщина, ожина), четвертий - трав'янистих рослин (розрив-трава, медунка, барвінок), п'ятий - мохи, гриби. Особливий ярус - лісова підстилка, утворена рештками рослин, опалим листям.
Мир живой природы находится в непрерывном движении. Двигаются стада или стаи животных, отдельные организмы, двигаются бактерии и простейшие в капле воды. Растения поворачивают свои листья к солнцу, всё живое растёт движения за миллиарды лет долгий путь эволюции.
Типы передвижения животных.
1. Амебоидное движение
Амебоидное движение присуще корненожкам и некоторым отдельным клеткам многоклеточных животных (например - лейкоцитам крови) . Пока у биологов нет единого мнения о том, что является причиной амебоидного движения. У клетки образуются выросты цитоплазмы, число и величина которых постоянно меняются, как меняется и форма самой клетки
2. Движения при жгутиков и ресничек.
Движения при жгутиков и ресничек характерно не только для жгутиконосцев и инфузорий, оно присуще некоторым многоклеточным животным и их личинкам. У высокоорганизованных животных клетки, имеющие жгутики или реснички, встречаются в дыхательной, пищеварительной, половой системах.
Строение всех жгутиков и ресничек практически одинаково. Вращаясь или взмахивая, жгутики и реснички создают движущую силу и закручивают тело вокруг собственной оси. Увеличение числа ресничек убыстряет передвижение. Такой движения свойствен обычно мелким беспозвоночным животным, обитающим в водной среде.
Но есть еще большая группа животных. А как передвигаются они.
3. Движение с мышц.
Движение с мышц осуществляется у многоклеточных животных. Характерно для беспозвоночных и позвоночных животных.
Любое движение - это очень сложная, но слаженная деятельность больших групп мышц и биологических, химических, физических процессов в организме.
Мышцы образованы мышечной тканью. Главная особенность мышечной ткани сокращаться. За счет сокращения мышц и осуществляется движение.
У круглых червей поочередное сокращение продольных мышц вызывает характерные изгибы тела. За счет этих телодвижений червь двигается вперед.
Кольчатые черви освоили новые движения в связи с тем, что в их мускулатуре, помимо продольных мышц, появились поперечные мышцы. Поочередно сокращая поперечные и продольные мышцы, червь, используя щетинки на сегментах тела, раздвигает частички почвы и движется вперед.
Пиявки освоили шагающие движения, используя для прикрепления присоски. У представителей класса Гидроидные передвижение происходит “шагами”.
У круглых и кольчатых червей кожно-мускульный мешок взаимодействует с заключенной в нем жидкостью (гидроскелет) .
Брюхоногие моллюски двигаются благодаря волнам сокращения, пробегающим по подошве ноги. Обильно выделяемая слизь облегчает скольжение и ускоряет движение. Двустворчатые моллюски двигаются с мускулистой ноги, а головоногие освоили реактивный передвижения, выталкивая воду из мантийной полости.
Членистоногих отличает наружный скелет.
Многие ракообразные для передвижения по грунту используют ходильные ноги, а для плавания им служит либо хвостовой плавник, либо плавательные ноги. Любой из этих передвижения возможен при наличии хорошо развитой мускулатуры и подвижном сочленении конечностей с туловищем.
Паукообразные передвигаются на ходильных ножках, а мелкие пауки, образующие паутину, могут перемещаться с ветра.
У большинства членистоногих специальными органами передвижения служат не только ноги, но и (в зависимости от систематической принадлежности) другие образования, например крылья у насекомых. У кузнечиков с низкой частотой биения крыльев мышцы прикрепляются к их основаниям.
Пресмыкающиеся
Короткие конечности пресмыкающихся, расположенные по бокам туловища, не поднимают тело высоко над землей, и оно волочится по земле.
Птицы
Наиболее развиты (до 25% от массы птицы) мышцы, двигающие крыльями
А также животные плавают, ползают, ходят, бегают, прыгают и летают
1. Які є життєві форми рослин?
Групи рослин за тривалого впливу сукупності екологічних чинників виробили особливі спадково закріплені зовнішні ознаки. За будовою надземної частини вищих рослин виділяють життєві форми: дерева (молоді пагони наприкінці першого року життя повністю дерев'яніють, один головний пагін – більш-менш вертикальний стовбур, він росте інтенсивніше за бічні пагони, у верхній частині стовбура дерев формується крона, що дає змогу рослині ефективно вловлювати світло, особливо у лісах), чагарники (багато здерев’янілих пагонів, що змінюють один одного; бузок, калина, шипшина, ліщина, смородина, малина), чагарнички (маленькі чагарники, коротша тривалість життя, верхня частина трав’янистих квітконосних пагонів щорічно відмирає; полин, чорниці, шавлія, лаванда), трав'янисті рослини (стебло здебільшого не дерев'яніє; капуста, буряк, картопля, півонія, м'ята, багато видів папоротей). Залежно від місцезростання трав'янисті рослини поділяють на водні (наприклад, очерет) та наземні (пирій, суниці тощо).
У лісах переважають деревні рослини, а на луках чи в степах - трав'янисті.
Рослини бувають однорічними (розвиваються та живуть протягом одного року або навіть кількох місяців), дворічними (в перший рік життя утворюють вегетативні органи та накопичують у своїх підземних - морква, редька, буряк, жоржини - або в надземних – капуста - частинах поживні речовини, наступного року вони цвітуть і утворюють плоди та насіння) та багаторічними (живуть багато років; дерева).
2. Що таке рослинне угруповання?
Різні види рослин існують не окремо один від одного, вони входять до складу певних рослинних угруповань. Рослинні угруповання - це групи взаємопов'язаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають у певній місцевості з однорідними умовами життя. Найчисленніші (домінуючі) види визначають характер самого рослинного угруповання (ковила в ковиловому степу, дуб і граб у дубово-грабовому лісі).
3. Що таке ярусність? Якою вона буває?
Ярусність розташування рослинного угруповання. Розрізняють надземну (визначається певним розташуванням надземних частин різних видів рослин за висотою) і підземну (розташуванням їхніх підземних частин за глибиною проникнення в ґрунт).
Виділяють до п'яти основних надземних ярусів рослинного угруповання (верхні яруси зазвичай обирають світлолюбні рослини, а нижні - тіньовитривалі і тіньолюбні).
У мішаному лісі верхній надземний ярус складають високорослі дерева (сосна, дуб, граб), рослини наступного ярусу - це невисокі дерева (дика груша), третій ярус чагарників (ліщина, ожина), четвертий - трав'янистих рослин (розрив-трава, медунка, барвінок), п'ятий - мохи, гриби. Особливий ярус - лісова підстилка, утворена рештками рослин, опалим листям.
Объяснение: