Какое утверждение объясняет, как субстрат проникать в активный центр фермента? * Форма активного участка фермента и форма субстрата дополняют друг друга.
Взаимодействие между субстратом и ферментом вызывает изменение формы фермента
Субстрат внутри активного участка образует водородные связи с аминокислотами
Когда образуется комплекс фермент-субстрат, третичная структура фермента изменяется
Какое утверждение правильно описывает действие конкурентных ингибиторов фермента? *
Они не постоянно связываются с активным центром фермента
Они меняют форму активного участка фермента
Они ограничивают образование фермент-субстратных комплексов.
Они понижают энергию активации реакции
Какое утверждение описывает движение воды в растение по апопластному пути? *
Вода движется через цитоплазму
Вода проходит через стенки клеток.
Вода движется через плазмодесмы
Вода движется через вакуоли
Укажите процесс, который позволяет лизосомальным ферментам действовать вне клетки. *
активный транспорт
эндоцитоз
фагоцитоз
экзоцитоз
Какое сочетание признаков характерно для элементов ситовидной трубки флоэмы при его разгрузке в запасающий орган? *
Выше, чем в запасающем органе
Ниже, чем в запасающем органе
Отсутствует
Присутствует
Натрий-калиевый насос выполняет все следующие функции, кроме *
Благодаря этому насосу устанавливается потенциал покоя мембраны
Кальциевый насос не может функционировать без Nа/K насоса
Это останавливает клетку от осмотического лизиса и распада.
Накачивает натрий на нецитозольную сторону мембраны
Теофраст, зокрема, виділяє такі екологічні групи рослин:
1) морські водні;
2) морські прибережні;
3) глибоких прісних вод;
4) прибережних мілководь озер;
5) вологих берегів потоків;
6) боліт.
Теофраст вивчав також вплив середовища на поширення і вибіркову здатність дерев. Арістотелеву класифікацію тварин застосував Пліній Старший, розподіливши усіх тварин на такі види: водні, земні та літаючі. Кожна із названих груп поділялася на дрібніші підрозділи з використанням екологічних характеристик.
Із натуралістичних досліджень Середньовіччя варто виділити дослідження німецького філософа Альберта Великого (1193-1280) щодо впливу умов місцезростання дерев на якість деревини. Права громадянства здобувають натуралістичн з життя тварин. Швейцарський природознавець Конрад Геснер гав життя тварин і видав п'ятитомну "Енциклопедію тварин". Відомості про поведінку та б життя тварин, якими супроводився опис їх будови, у той час називали "історією" життя тварин.
Валеріус Кордус (1515-1544) був першим з ботаніків, який спробував пов'язати поширюваність чи розселення рослин із мінеральним складом ґрунту. Початок опису флори зроблено у праці польського ботаніка і мандрівника М. Бойма (1614-1659) "Флора Китаю", яка з'явилася в 1656 р.
Багато натуралістичних подорожей було організовано у XXVII ст. в Росії. Особливо варто нагадати подорожі П.С. Палласа (1741-1811), який приділив чимало уваги вивченню таврійських степів і Криму. П.С. Паллас друкує свою знамениту "Зоогеографію", в якій подає детальний опис життя 151 виду ссавців та 425 видів птахів, а також таких біологічних явищ, як міграція, сплячки, взаємозв'язок споріднених видів.
У цей період особливо багато уваги приділялось біогеографічним дослідженням рослинного та тваринного світу (праці О. Гумбольдта (1807), А. Декандоля (1855), К.Ф. Рульє (1814-1858)). Ці роботи здійснюються і сьогодні, особливо коли йдеться про охорону видів чи пошук генетико-селекційного матеріалу.
Успіхам селекціонерів, які займаються зерновими культурами, наше сільське господарство значною мірою завдячує М.І. Вавілову. Його експедиції дали можливість зібрати різновиди пшениць з усіх континентів світу. Експедиція на Буковину в 1940 р
Объяснение:
Биологический прогресс характеризуется возрастанием числа особей систематической группы, увеличением числа входящих в нее видов, подвидов, популяций, расширением ареала. Виды, находящиеся в состоянии биологического прогресса, выходят победителями в борьбе за существование.
Биологический прогресс характерен покрытосеменных растений, насекомых, птиц и млекопитающих.
В соответствии с разнообразными преобразованиями строения организмов в процессе эволюции выделяют три пути достижения биологического прогресса:
тате возникновения ароморфозов не являются при к каким-либо условиям среды, а дают возможность расширить использование условий внешней среды (новые источники пищи, места обитания). Примером ароморфоза у млекопитающих является разделение сердца на левую и правую половины с развитием двух кругов кровообращения. Дифференцировка органов пищеварения, усложнение зубной системы, появление теплокровности уменьшает