В мужской шишке сосны в пыльцевых мешках образуются одноклеточные структуры — споры. Далее они претерпевают несколько клеточных делений, не покидая своей оболочки. В результате образуются пыльцевые зерна, которые в жизненном цикле соответствуют стадии мужского гаметофита. Аналогичная женская структура сосны находится внутри семязачатка и называется
эндосперм. Она имеет несколько архегониев, каждый из которых несет яйцеклетку. В результате оплодотворения нескольких яйцеклеток в семени может одновременно развиться несколько зародышей, такое явление называется полиэмбриония.
Поява сучасної людини як біологічного виду якісно відрізняється від процесів виникнення нових видів у тварин. Найважливіша відмінність полягає в тому, що еволюція людини відбувалася під впливом не тільки біологічних, а й соціальних факторів. На ранніх етапах антропогенезу в еволюції давніх людей провідну роль відігравали біологічні фактори - мінливість і природний добір. Проте вже на цих етапах добір відбувався не тільки за фізичними показниками (сила, витривалість), а й за рівнем розумового розвитку (вміння виготовляти знаряддя праці, використовувати їх, здатність до спілкування з іншими членами племені, навички до колективних дій тощо). Отже, вже в цю епоху добір сприяв виживанню особин з вираженими соціальними рисами.
У міру вдосконалення трудової діяльності і мови наших предків ця спрямованість добору посилювалась. Особини, більш здібні до винайдення нових знарядь, до навчання й аналізу обставин, гинули рідше. В процесі еволюції люди почали створювати штучне середовище життя - опалювані житла, одяг, запаси продуктів, тому залежність людей від несприятливих факторів поступово почала зменшуватись, що супроводжувалось і скороченням функцій добору.
З виникненням на Землі людини розумної (близько 50 тис. років тому) її еволюція як біологічного виду припинилась. Змінилась і форма природного добору у людей - із рушійного він перетворився на стабілізаційний. Нині дія добору спрямована на збереження існуючих генетичних характеристик людей та елімінацію індивідуумів з несприятливими генотипами. Найчастіше це виявляється в ранній період розвитку у вигляді мертво-народження і ранньої дитячої смертності.
ответ
В мужской шишке сосны в пыльцевых мешках образуются одноклеточные структуры — споры. Далее они претерпевают несколько клеточных делений, не покидая своей оболочки. В результате образуются пыльцевые зерна, которые в жизненном цикле соответствуют стадии мужского гаметофита. Аналогичная женская структура сосны находится внутри семязачатка и называется
эндосперм. Она имеет несколько архегониев, каждый из которых несет яйцеклетку. В результате оплодотворения нескольких яйцеклеток в семени может одновременно развиться несколько зародышей, такое явление называется полиэмбриония.
Объяснение: проверено в сириусе.
Объяснение:
Поява сучасної людини як біологічного виду якісно відрізняється від процесів виникнення нових видів у тварин. Найважливіша відмінність полягає в тому, що еволюція людини відбувалася під впливом не тільки біологічних, а й соціальних факторів. На ранніх етапах антропогенезу в еволюції давніх людей провідну роль відігравали біологічні фактори - мінливість і природний добір. Проте вже на цих етапах добір відбувався не тільки за фізичними показниками (сила, витривалість), а й за рівнем розумового розвитку (вміння виготовляти знаряддя праці, використовувати їх, здатність до спілкування з іншими членами племені, навички до колективних дій тощо). Отже, вже в цю епоху добір сприяв виживанню особин з вираженими соціальними рисами.
У міру вдосконалення трудової діяльності і мови наших предків ця спрямованість добору посилювалась. Особини, більш здібні до винайдення нових знарядь, до навчання й аналізу обставин, гинули рідше. В процесі еволюції люди почали створювати штучне середовище життя - опалювані житла, одяг, запаси продуктів, тому залежність людей від несприятливих факторів поступово почала зменшуватись, що супроводжувалось і скороченням функцій добору.
З виникненням на Землі людини розумної (близько 50 тис. років тому) її еволюція як біологічного виду припинилась. Змінилась і форма природного добору у людей - із рушійного він перетворився на стабілізаційний. Нині дія добору спрямована на збереження існуючих генетичних характеристик людей та елімінацію індивідуумів з несприятливими генотипами. Найчастіше це виявляється в ранній період розвитку у вигляді мертво-народження і ранньої дитячої смертності.